Андріївські вечорниці на Миколаївщині

13 грудня відзначають одне із найулюбленіших народних свят — День пам’яті святого апостола Андрія Первозванного, якого вважають основоположником Української Церкви. Білоруси називають цей день «Андрей-Варажбіт», поляки —«Анджейки», українці — «Калита-Андрій» або «Андросим».

Андріївські вечорниці в Первомайському краєзнавчому музеї
Джерело: Оксана Дорошенко‎ Первомайський краєзнавчий музей

Це свято здавна оповите таємницями та надіями на щасливе сімейне життя незаміжніх дівчат та хлопців, які ще не знайшли кохану людину. На Калиту сподівалися знайти судженого, причарувати його та встигнути домовитись про весілля, пора яких розпочиналася після Водохреща.

Однією з незмінних традицій свята є організація молодіжних вечорниць — життєрадісного і яскравого розважально-пізнавального дійства, участь у якому не тільки сприяє веселому проведенню часу, але й знайомить учасників зі старовинними традиціями наших предків. Кульмінацією свята є жартівливе «кусання калити» — круглого солодкого борошняного коржика із медом, родзинками або сушеними фруктами. У калиті роблять отвір, через який пропускають червону стрічку (або дівочий пояс) і підвішують корж так, щоб дістати та вкусити його міг тільки найспритніший. У калити є охоронець — пан Калитинський, який, міцно тримаючи в руках квача із сажею, жартома запрошує пана Коцюбинського, у ролі якого може виступити кожен охочий хлопець, сідати на коня і їхати калиту кусати!

Завдання пана Коцюбинського — не піддатися на жарти пана Калитинського і стримати сміх. Якщо ж це не вдається, то його обличчя вимазують чорною сажею і виганяють із черги «коцюбинських». Усі спроби пана Коцюбинського вкусити коржа пильно відстежуються паном Калитинським, який смикає за стрічку та підкидує калиту до стелі.

Під час змагання, усі присутні співають пісень:

У небо, наша калита, у небо,

А ти, сонечко, підіймись

Та нас подивись.

Ми калиту чіпляємо.

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо…

Хлопець, якому вдалося вкусити калиту, величається Андрієм, заквітчується вінком із барвінку і колосся та отримує поцілунки від дівчат. Після веселого «бою» за смаколики, калиту ділять між присутніми, при чому дівчата також отримують «свою долю», а додатково ще й подарунки — вдячність за те, що «калиту місили». До того ж, дівчата ще й випікають печиво — балабушки, які використовують під час гадання на судженого.

Читайте також:   Зимові свята в роботах аматорів Миколаївщини

Заклади культури Миколаївщини не залишились осторонь. Первомайський краєзнавчий музей провів захід «Андрію, Андрію, я тобі пшеничку сію».

Братський РБК підготував велику розважальну програму, під час якої нагородили переможців районного фестивалю «Культура від села до села», провели гала-концерт за участю сільських закладів культури, презентували традиційні народні страви для вечорниць та запропонували ярмарок-продаж.

Петропавлівський СБК (Братський район) вразив глядачів своїми «Андріївськими вечорницями», театралізоване відтворення яких було представлено під час виступу на районному фестивалі НКС, що проходив у рамках щорічного районного огляду-конкурсу клубних закладів у сільській місцевості «Культура від села до села».

«Андріївські вечорниці» на районному фестивалі НКС (Братський район,
с. Петропавлівка)

Багаторічною традицією є проведення Андріївських вечорниць на базі народознавчого центру «Берегиня», що працює при Агрономійській СБ Арбузинської ЦБС. Учасники, старшокласники Агрономійської ЗОШ, ворожили на майбутнє, на свою щасливу долю, танцювали, співали пісень, розважались. Дівчата гадали на каблучці, писали на аркушиках паперу імена судженого, змагалися із хлопцями у пришиванні ґудзиків до аркуша паперу, перебирали пшоно на швидкість. І, звичайно, не обійшлося без символічного кусання калити.

Андріївські вечорниці на базі Агрономійської СБ

Ніхто не залишився байдужим, дивлячись виставу за мотивами Андріївських вечорниць, організовану Українківським СК Галицинівської громади! Запрошуємо і вас, разом із хлопцями та дівчатами з Українки, поринути у веселу та безтурботну атмосферу свята!

Андріївські вечорниці. Вихованці гуртка «Етнографічне краєзнавство» МОЦТ (кер. Ірина Шаптала), Вітовський район. Джерело: Оксана Гнедько

↓
Розмір шрифту
Контраст