Нематеріальна культурна спадщина        28 Лютого 2017        2636      

Березневі свята та прикмети

Лютневі морози поступово відступають, і настає календарна весна, ніжна й чарівна, стрімка й насичена у своєму бажанні проявити всю красу буття. Чому перший весняний місяць називають воротами року, що таке барниця, наскільки насиченим є березневий народний календар і прогностик, і яке ж свято є справжнім утвердженням весни — тільки для наших читачів найцікавіша інформація.

Проліски. Фото: hvilya.com

Березень — ранок весни й ранок року

У давнину новий рік зустрічали в березні, саме тому його називали ранком року. Це період пробудження матінки-землі: появи перших пролісків, золотаво-жовтих квіточок мати-й-мачухи, веселої пісні вівсянки, що, перелітаючи з дерева на дерево, закликає: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь». У березні проходить підготовка до посівної, починається новий життєвий цикл, сповнений нових сил, надій та сподівань на хороший врожай, достаток та добробут у сім’ї та господарстві.

То як же цей місяць зветься: березень, березоль чи марець

По-різному називали на Україні перший місяць весни. Латинське слово «март» вийшло з активного вжитку лише в минулому столітті. Його замінило сучасне — «березень». Паралельно вживалися також назви «березоль» та «березіль».

Виникли вони з двох слів — «береза» і «зола». Саме під цю пору селяни вирубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сіяли зерно. Зрубані дерева спалювали, щоб отримати золу, з якої виготовляли скло. Промисел цей називався гутівництвом, а заводи — гутами. Вугілля і неякісний попіл, які називали браками, йшли на удобрення полів. Ще й досі на Поліссі є чимало сіл і урочищ, які носять назви Гута, Буда, Браки.

З березової кори виготовляли ще й вельми цінний продукт — дьоготь. Навіть Богдан Хмельницький спеціальним універсалом зобов’язував окремі села «гнати для війська дьоготь». Ним лікували деякі хвороби воїнам, змащували шкіряне взуття і гужовий транспорт. Отже, від назви деревини — берези, а також її продукту — золи й утворилися назви місяця. Згодом їх замінили на «березень», тобто «зелене дерево».

Що таке барниця?

У березні починають сокорушити берези. Старші вчили дітей, щоб берегли дерева, крутили дірочки лише в тих деревах, які скоро будуть зрубувати. Молоденьких дерев не зачіпали. А взагалі вчили радитись із лісником та без його згоди ніколи не точити соку.

Якби ви тільки знали, яка то смакота — настояний березовий сік. Як тільки я наповню діжечку назбираним соком, тато приправлять його сухими грушками-дичками, смаженим ячменем та перетопленим з вощиною медом. Через два тижні напій готовий. Вип’єш кухлик барниці (так у нашому селі називають цей напій) — і на весь день вгамується спрага. Сусіди знають, що в нас щороку є березниця. Тому кожен, ідучи з роботи, неодмінно зайде на хвилинку, натякне між іншим: «Вже вистоялася, Мотре, барничка, що її наносив онук?..» Бабуся від такої похвальби тільки усміхаються. Та й мені, зізнаюсь вам чесно, приємно слухати, коли сусіди дякують за напій і бажають доброго здоров’я та швидкого росту.

— Василь Скуратівський

Березовий сік. Фото: xcook.info

Народний календар та прогностик

Перший місяць весни багатий народними святами, які прийшли до нас із сивої давнини. Найбільше ж люди шанували Явдоху, Сорок Святих та Олексія. За народними уявленнями весну приносять на крилах птахи. На щастя, в Україні збереглися відомості і про кілька стародавніх пташиних свят.

Явдохи — 14 березня (1 березня за старим стилем)

За церковним календарем — це день пам’яті Святої Євдокії (Явдохи), «життєславної», покровительки земної природи. З ним пов’язано багато прикмет, адже люди вважали, що саме на цей період припадав справжній прихід весни.

Якщо на Явдохи вітер із теплого краю, то буде гарне літо й навпаки.

Явдоха з дощем — буде літо тепле й мокре.

«Сорок Святих» — 22 березня

За церковним календарем — це день пам’яті Сорока мучеників Севастійських — воїнів найкращої дружини війська давньоримського імператора Лікінія, противника християнської віри. А 40 дружинників були послідовниками вчення Ісуса Христа, за що й постраждали.

22 березня — день весняного рівнодення. На «Сороки» наші пращури «гукали весну», співали веснянки. Діти ходили за село зустрічати приліт птахів, що повертались з вирію. В руках вони несли «обрядові жайворонки» із випеченого тіста.

Жайворонок. Фото: wikipedia.org

«Теплий Олекса» — З0 березня

День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті, вважався природним початком весни, тому його в народі називали Теплим Олексою.

Пасічники виставляли вулики на пасіку та освячували їх з іконами Зосима й Саватія, покровителів бджільництва. Якщо на Олексу бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір. Діти бігали до водойм слухати, чи пробиває щука хвостом кригу. Дівчата з хлопцями збиралися в гурти, співали веснянки, славлячи прихід весни.

Усі прикмети березня пов’язані з польовими роботами. Тож, спостерігаючи за погодою та поведінкою тварин, наші пращури робили прогнози на майбутній урожай. Про норовисту вдачу першого місяця весни в народі казали:

У березня жіночий характер: вночі тріщить, а вдень — плющить;

Березень сухий, теплий квітень, вологий май — на щедрий урожай.

Ритуали березня

Весняні свята та обряди наші пращури проводили з початку березня до кінця червня. Присвячені вони були вітанню пробудженої природи, зустрічі весни, поклонінню та звертанню до землі-матінки, щоби дала добрий урожай.

Найбільш широко відомий звичай — за селом спалювати або топити в річці опудало Зими. Із соломи робили опудало, одягали його в лахміття. А назад у село привозили Весну й Літо. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.

 А справжнім утвердженням весни був день Благовіщення. Це свято завжди припадає на 7 квітня, за старим стилем — на 25 березня.

 

Дай, Боже, ранньої весни, щедрої на вологу та сонячне тепло, яка принесе оновлення та процвітання нашій славній землі!

З весною, друзі!

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: