7 цікавинок про кролевецький рушник

Кролевецькі ткані рушники вважаються візитівкою Сумщини. Іще з часу заснування міста Кролевець (1601 рік) серед населення особливого поширення набув промисел ткацтва рушників, які були одухотворені відображенням місцевої природи, що втілювалося у незрівнянні декоровані композиції. Кролевецькі рушники легко розпізнати: на білому тлі рушника червоніють геометричні візерунки та орнаменти. У 2013 році цей елемент внесено в Національний реєстр нематеріальної культурної спадщини України. Чим же цікавий тканий рушник із Кролевця?

Хто вміє віночок вити, той вміє життя любити

Глибоке розуміння народної культури неможливе без знання традицій та обрядів, вивчення національних символів та оберегів. Адже саме ці здобутки багатовікового духовного розвитку українців є свідченням їх самобутності. Однією із визначальних рис нашої культури є національний костюм. Це — святиня українського народу, його скарб та оберіг, вияв самоідентифікації та поваги до своїх предків. Особливо цікавою складовою костюму є віночок — символ безкінечності життя й дівочої незайманості.

Вінок із живих квітів зі стрічками здавна вважався найвишуканішою прикрасою. Він виконував роль захисного атрибуту, таємного послання, обов’язкового елемента язичницьких свят. У народі вірили, що вінок має безпосередній вплив на долю дівчини: «Вийся віночку легесенько — стелися, доле, щасливесенько».

Здавна, ще за часів Русі, дівчата перев’язували розпущене волосся стрічками, згодом почали вплітати їх у коси. Ті, що походили із заможних родин, носили розшиту тасьму з оксамиту та шовку. Передню її частину часто робили більш високою, пишною. Найошатніший варіант — вінок-обруч, на який прикріплювали квіти.

Поповнення списку НКС Миколаївщини

21 червня відбулося засідання Обласної комісії з формування переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Миколаївської області. Вітальне слово від імені голови комісії Лариси Поддубної, заступника начальника відділу закладів культури та охорони культурної спадщини Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, проголосила Анжела Дорош — головний спеціаліст відділу закладів культури та охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації.

Що святкує Європа у червні

Наближається пора літніх відпусток, від якої кожен очікує приємних несподіванок, плануючи цікаві мандрівки. Які ж культурні події на нас очікують у червні? Що цікавого є у світі? Про це — далі в статті.

Квітковий килим в Брюсселі. Світлина: kayrouge.wordpress.com

Зелені свята на Миколаївщині

Веселими Зеленими святками — тижнем до та після Трійці — розпочинається великий літній цикл свят, присвячених вшануванню життєдайних сил природи, Животворного Духа. Свято, коріння якого сягає прадавніх часів, широко відзначається в культурі багатьох народів. Згідно із Біблією, у цей день на огорнутій небесним полум’ям горі Сінай, Господь дарував людям Десять заповідей, начертаних на нерукотворних скрижалях. За текстами Нового заповіту, на п’ятидесятий день після Великодня, Дух Святий зійшов на апостолів і почали вони говорити іншими мовами та пішли проповідувати християнське вчення на всій землі.

Світлина: https://lubodar.info

День вишиванки: історія і особливості святкування на Миколаївщині

Вишиванка асоціюється перш за все з родиною, рідною оселею, батьківськими усмішками, смачними бабусиними варениками з вишнею, духмяною суботньою випічкою та маминими руками. Історія вишиванки і особливості святкування Дня вишиванки на Миколаївщині — далі в статті.

Першотравень: традиції старої Європи

Травневі свята пов’язують із давньоримським культом покровительки плодоносної землі — богині Майї. Від імені богині йде й назва місяцю — май, і святкування — маївки. Як святкують перше травня у Німеччині, Франції, Великобританії та інших країнах — далі у статті.

Світлина: http://beltane-festival.ru

Нематеріальна культурна спадщина Миколаївщини: ткацькі традиції нашого краю

Серед сотень експонатів, розташованих у затишних залах етнографічних музеїв Миколаївщини, неодмінно звертають увагу та викликають жвавий інтерес відвідувачів старовинні побутові речі. Із подивом і захопленням дивимось ми на предмети, які століттями використовувалися нашими предками у повсякденному житті. Різноманітні гребні і веретена, прядки та млини, пристрої для прання і прасування — рубелі, качалки, корита, масивні праски, або ж, як їх часто називали — «залізки».

Сучасні діти, які з легкістю розбираються у пристрої фантастичних літальних апаратів, іноді стають у глухий кут, намагаючись осягнути хитросплетіння механізму прабабусіних хатніх «девайсів». На щастя, допитливим відвідувачам завжди прийдуть на допомогу музейні фахівці, надійні провідники у світі старовинних технологій — важливої частини нашої нематеріальної культурної спадщини.

Прядки з фондів Миколаївського краєзнавчого музею

Миколаївщина Великодня

Українці з давніх-давен святкували Великдень як свято відродження нового сонця й початку весни, відродження землі та всієї природи після зими. Як працівники культури Миколаївщини презентували традиційні й оригінальні програми святкування Великодня — далі у статті.

Фольклорна експедиція до села Калуга Березнегуватського району Миколаївської області

11 квітня провідні методисти Миколаївського ОЦНТ та КОР Світлана Бабуріна та Ганна Божкова завітали до гостинного та співучого села Калуга, що на Березнегуваччині, для вивчення зразків місцевого музичного фольклору і збереження скарбів народної пісні.

↓