НКС Миколаївщини: золоті орнаменти з Підлісного

28 вересня методисти Миколаївського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Світлана Бабуріна та Сергій Войтенко зустрілися в селі Підлісне Новоодеського району з Валентиною Будак, яка з молодих років захоплювалася аплікацією з соломки. Зустрічі посприяла методист Новоодеського районного будинку культури Олена Тирон. Більше про майстриню й аплікацію — далі у статті.

Нематеріальна спадщина Миколаївщини: новий туристичний маршрут «Золота підкова Кривоозерщини»

У Миколаївській області продовжується планомірна та кропітка робота працівників культури зі створення місцевих та обласного переліків елементів нематеріальної культурної спадщини. Детальніше про роботу з виявлення елементів НКС і про новий туристичний маршрут «Золота підкова Кривоозерщини» — далі.

Ансамбль «Троїсті музики» (керівник Іван Міняйлик)

Нематеріальна культурна спадщина України 2018: здобутки, про які повинен знати кожен

2018 рік виявився надзвичайно плідним для формування Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. За рік він поповнився 11 новими зразками, кожен із яких є яскравою та самобутньою візитівкою нашої країни на світовому рівні, її гордістю і безцінним культурним багатством. Більше про це читайте далі у статті.

Петриківський розпис. Світлина: vesti.dp.ua

Весільні традиції українців: традиційний коровай

Жодне весілля не обходиться без короваю — високого, прикрашеного випеченими колосками, голубами, квітами. Чому його так полюбляють українці, що за таємниці він зберігає та яку силу має?

Традиції декоративного розпису житла в культурах народів світу

Із давніх-давен люди намагаються перетворити свої оселі в оази краси, затишку та спокою. Кожна спільнота має  власні вподобання й канони. Ми не стомлюємося дивуватися фантазії й майстерності народних митців, що перетворюють враження від краси навколишнього світу на справжні шедеври декоративного мистецтва. Про традиції оздоблення житла, які мають не лише декоративне значення, але й виступають оберегами, захищають оселю та родину — далі.

Світлина: http://petrykivka.dp.ua

Спас: традиції, легенди, заборони

До головних дванадцяти свят християнського календарного циклу належить Преображення Господнє, що кожен рік відмічають 19 серпня. У народі його називають Спас — свято врожаю, садових плодів, городини й меду. Серпень завжди був в Україні межею між теплим літом і холодною, мокрою, непривітною, але багатою осінню. Літнє тепло починає відходити і вже ночами відчувається недалекий прихід осені. І хоч літо ще не закінчилося, ластівки потроху відлітають, а за ними скоро й інші птахи полетять у вирій. «Прийшов Спас — пішло літо від нас». З кінцем літа закінчується й найважча сільськогосподарська пора — жнива й косовиця й можна тішитися новим врожаєм, проводити обжинки.

Світлина: unsplash.com

7 цікавинок про кролевецький рушник

Кролевецькі ткані рушники вважаються візитівкою Сумщини. Іще з часу заснування міста Кролевець (1601 рік) серед населення особливого поширення набув промисел ткацтва рушників, які були одухотворені відображенням місцевої природи, що втілювалося у незрівнянні декоровані композиції. Кролевецькі рушники легко розпізнати: на білому тлі рушника червоніють геометричні візерунки та орнаменти. У 2013 році цей елемент внесено в Національний реєстр нематеріальної культурної спадщини України. Чим же цікавий тканий рушник із Кролевця?

Хто вміє віночок вити, той вміє життя любити

Глибоке розуміння народної культури неможливе без знання традицій та обрядів, вивчення національних символів та оберегів. Адже саме ці здобутки багатовікового духовного розвитку українців є свідченням їх самобутності. Однією із визначальних рис нашої культури є національний костюм. Це — святиня українського народу, його скарб та оберіг, вияв самоідентифікації та поваги до своїх предків. Особливо цікавою складовою костюму є віночок — символ безкінечності життя й дівочої незайманості.

Вінок із живих квітів зі стрічками здавна вважався найвишуканішою прикрасою. Він виконував роль захисного атрибуту, таємного послання, обов’язкового елемента язичницьких свят. У народі вірили, що вінок має безпосередній вплив на долю дівчини: «Вийся віночку легесенько — стелися, доле, щасливесенько».

Здавна, ще за часів Русі, дівчата перев’язували розпущене волосся стрічками, згодом почали вплітати їх у коси. Ті, що походили із заможних родин, носили розшиту тасьму з оксамиту та шовку. Передню її частину часто робили більш високою, пишною. Найошатніший варіант — вінок-обруч, на який прикріплювали квіти.

Краса і магія води у роботах художників-аматорів

Кажуть, що нескінченно довго можна дивитися на те, як тече вода. Вода з давніх часів є символом вічності. Вона виступає посередником між світом живих і потойбіччям, за її допомогою розкривають і розтлумачують таємниці майбутнього.

Квітка папороті: легенди купальської ночі

Із сивої язичницької давнини, на хвилях часу і народної пам’яті, прийшли до нас легенди про могутні обереги, які здатні захистити від лиха і наділити своїх володарів дивовижними можливостями. Одним із них наші предки вважали казкову квітку папороті — квітку щастя, яка розквітає один раз на рік, на Купала, в ніч напередодні літнього сонцестояння.

Валентина Ломаченко «Купала» . Художнє ліплення з пластиліну

↓