Прадавній смисл Великодня

Які свята також називаються великодніми, чому лопаються оберегові писанки й що з ними обов’язково слід зробити, про що дізнавались із давнього обряду «котити писанку до храму» — відповіді на всі ці запитання знайшла відомий етнограф, професор, доктор філософських наук Галина Лозко, дослідження якої занурюють нас у далекі дохристиянські часи.

Миколаївщина Великодня: традиції та символіка писанкарства

Писанка — незмінний символ та окраса Великодніх свят, що з давніх-давен манить своїм творчим потенціалом майстрів рукоділля. Результатом стають твори аматорського мистецтва, які по-новому віддзеркалюють прекрасні народні традиції. Найбільша мережанка Миколаївщини, писанкові кольори, що привнесуть у ваше життя мир, любов і добробут — тільки для читачів нашого сайту.

Мальованки. Автор: Олеся Сайковська

Усе, що потрібно знати про великодні свята

Великодні свята завжди бажані та очікувані. Люди старанно готуються до їхньої зустрічі. А чи відомо вам, чому останній перед Великоднем тиждень називають «Страсним», коли господиням слід починати пекти паски, що обов’язково покласти у великодній кошик, як треба христосуватись, і скільки днів триває святкування — тільки для читачів нашого сайту докладно і змістовно.

Фото: bigmir.net

Добровіщення

Благовіщення — церковнослов’янська назва народного свята, що з упровадженням християнства заступила давнє Добровіщення. Щоправда, в католицтві цьому святу надають меншого значення, ніж в ортодоксальній «православній» церкві. Вочевидь, за найдавніших часів свято приурочувалось до приходу Богині Весни — весняне рівнодення —, коли світло перемагає темряву, коли день перевершив ніч хоч на одну хвилину.

Фото: pexels.com

Секрети Благовіщення: вдовиний плуг, зубасті бджоли та попіл для корів

7 квітня православні християни святкують Благовіщення — свято на честь благої звістки, що Діва Марія стане Божою Матір’ю. Що таке «Вдовиний плуг» та «зубасті бджоли», для чого наші пращури на Благовіщення «топтали ряст» та попелом годували корів — про все це та інше читайте далі.

Як українці квітень зустрічали: веснянки, «Кривий танок» та народний прогностик

Чому квітень називали «лелечником», про що в перші квітневі дні поспішали повідомити українські дівчата, що таке риндзівки та «Кривий танок» — для наших читачів тільки найцікавіша інформація.

Фото: pixabay.com

Перші підсумки онлайн-семінарів з НКС

30 березня завершився перший етап проекту, присвяченого базовим основам з організації, збору та обробки елементів нематеріальної культурної спадщини, що тривав протягом двох тижнів. У режимі онлайн у форматі культурного діалогу відбувалося спілкування з працівниками культури, котрі розробляють напрям НКС у районах та територіальних громадах Миколаївщини.

Фото: unsplash.com

Традиції святкування Теплого Олекси

30 березня в народі святкують День святого Олексія. Літні люди вважають, що саме з цього дня й починається справжня весна. А називають його теплим тому, що саме кінець березня знаменувався таненням снігів і скресанням криги. Чого боялися наші пращури, зустрічаючи Теплого Олексу, яка функція у святковій обрядовості відводилася полотну й червному поясу, і про що розповідає народний прогностик — дізнаємось далі.

Фото: flickr.com

Онлайн-семінар для працівників клубних закладів культури області

21 та 22 березня Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи провів онлайн-семінар на тему «Організація роботи зі збору та обробки елементів нематеріальної культурної спадщини».

Таємниці свята Сорочини

Весна поступово захоплює все живе у свій дивний танок. За народними уявленнями весну приносять на крилах птахи. Донині збереглися відомості про давнє «пташине» свято Сорочини. Чи має сорока-білобока певне відношення до назви свята, яку сакральну місію наділяли наші пращури птахам, і в чому суть «пташиної» магії — тільки для читачів нашого сайту ми підготували добірку цікавої інформації.

Жайворонок. Фото: liveinternet.ru

↓