День вишиванки: історія і особливості святкування на Миколаївщині

Вишиванка асоціюється перш за все з родиною, рідною оселею, батьківськими усмішками, смачними бабусиними варениками з вишнею, духмяною суботньою випічкою та маминими руками. Історія вишиванки і особливості святкування Дня вишиванки на Миколаївщині — далі в статті.

Історія вишиванки

Українці здавна шанують вишиванку і вважають її сімейним оберегом. Деякі дослідники вважають, що історія вишиванки починається з вишитого одягу скіфів, які жили на наших землях у далекі часи.

Раніше процес виготовлення вишиванки був досить трудомістким: спочатку ткали лляну тканину, потім її вибілювали, шили та вишивали. Дівчата, які готувалися до шлюбу, мали наготувати певну кількість сорочок (їх могло бути понад 100). Під час вишивання дівчата й жінки обов’язково співали й молилися. Звідси і ставлення до вишиванки як до святині, у яку вкладено багато зусиль і жіночої праці, надій та сподівань. Українці завжди вірили в те, що кожен елемент вишивки на сорочці має своє сакральне значення, що то є оберіг для людини. Тут усе символічне, та має особливе значення: чиї руки вишивали сорочку, які використовувалися візерунки, кольори вишивки. З особливою любов’ю вишиваночки-обереги готувалися для майбутніх новонароджених. Взагалі, вишиванка — це не просто одяг, це молитва без слів, душа нашого народу.

Першим почав носити вишиту сорочку з костюмом у будні і свята наш знаменитий письменник і поет Іван Франко. Наприкінці 19-го століття завдяки альбому українського одягу, що випустила Олена Бджілка, вишиванки стали знаними й навіть популярними у Європі. Елементами українських візерунків і зараз прикрашають свої колекції відомі будинки моди — Гальяно, Дольче й Габбана, Валентино, Гуччі.

Для нас же вишита сорочка нині стала тим символом, що з’єднує націю. Ідея свята вишиванки належить студенці Чернівецького університету Лесі Воронюк, яка запропонувала студентам в один день одягнути вишиванку. Спочатку у флешмобі взяли участь лише кілька викладачів та студентів. Але поступово до святкування підключилися всі небайдужі до долі країни.

Про вишиванку навіть створено документальний фільм «Спадок нації», за участю Лесі Воронюк.

Свято вишиванки на Миколаївщині

День вишиванки — неофіційне і порівняно нове народне свято, покликане зберегти започатковані в давні часи народні традиції. Воно відзначається в третій четвер травня. Чому саме в четвер? Організатори свята хотіли показати, що вишиванка — це органічний й живий складник культури й буття народу, а не застарілий артефакт. Після 2016 року, коли до святкування приєдналися українські діаспори Європи й Америки, національне свято стало міжнародним.

Минулого року в Миколаєві вже у восьмий раз пройшов мега-марш вишиванок, у якому взяли участь сотні мешканців міста. Гарні свята пройшли майже у всіх загально-освітніх школах області під гаслом: «Одягни вишиту сорочку до школи! Шануй українське!»

Креативно підійшли до святкування працівники Баштанської районної бібліотеки. Зранку бібліотекарі всім зустрічним дарували повітряні кульки і вітали зі святом, а після флешмобу святкування почалося в самій бібліотеці. У вестибюлі за допомогою книжкових інсталяцій — «українка» і «українець» — була оформлена святкова фотозона. На заході звучали вірші, пісні про вишиванку у виконанні викладачів районної музичної школи. По родинному теплим і добрим свято стало завдяки тому, що гості приходили на нього всією родиною та ділилися історіями про свої сімейні реліквії.

Шановні колеги! Методисти ОЦНТ та КОР бажають вам 17 травня долучитися до світлого свята. Шануймо своє коріння! Одягаймо вишиванку!

Читайте також:   Поповнення списку НКС Миколаївщини
↓