Грудень рік закінчує, зиму розпочинає

Згасли яскраві кольори осені, у свої права входить перший зимовий місяць — грудень. За сіре небо, найдовші ночі й найкоротші дні мудрий народ нарік його «хмурнем». Насправді, останній місяць року отримав багато красномовних назв: «стужайло» і «студзень», «мостовик» і «лютень». У народі казали: «Сумний грудень у свято й будень», хоча не настільки він уже й сумний, адже дарує велику кількість яскравих свят, сповнених неповторною обрядовістю та колоритом. Саме про них і піде мова в нашій статті.

Свята

4 грудня Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Це свято в народі називають Третьою Пречистою, Введенням, Видінням. Люди вірили, що в цей день Господь Бог «відкривав небо» і відпускав праведні душі подивитися на землю. На Видіння остерігалися ходити в гості: для візитів цей день вважався нещасливим.

7 грудня святої Великомучениці Катерини, небесної покровительки наречених і шлюбу. Цей день особливо полюбляли молоді незаміжні дівчата, саме тому його називали «святом дівочої долі». Напередодні Катерини дівчата ворожили на суджених: потай зірвавши в чужому садочку гілочку вишні, із молитвами, піснями та замовляннями ставили її у воду. Вважалося, якщо гілочка до Маланки — 13 січня — розцвіте, то на дівчину чекає щасливий шлюб.

13 грудня — святого апостола Андрія Первозванного. За давніми легендами ХІІІ століття, апостол Андрій приніс християнську віру на береги Дніпра, був першим хрестителем нашої землі.

Народна назва свята — Андрій-Калита. Парубки були переконані: якщо на Андрія обрати собі суджену, сімейне життя буде напрочуд щасливим. Молодь цього дня збиралася на вечорниці, а дівчата гадали. На Андрієву ніч клали під подушку шматочок хліба, примовляючи: «Судженийряджений! Іди до мене їсти!» Вірили, що в такий спосіб можна уві сні побачити майбутнє. Заміжні жінки на Андрія не пекли, не шили й не пряли, щоби не образити святого.

14 грудня святого Пророка Наума, покровителя доброчинства та знань. На Наума-грамотника діти розпочинали навчання. Традиційно, напередодні, батьки домовлялися із вчителем про платню, а у свято дітей обов’язково годували пшоняною кашею, «щоби добре наука йшла» і благословляли на навчання.

19 грудня святителя Миколая Чудотворця, або ж Миколая Зимового. Це свято завжди відзначали напрочуд урочисто та весело. Цього дня, за традицією, чемних діточок чекали солодкі подарунки «від Миколайчика». А всіх Миколаїв, після служби Божої, вітали з іменинами, влаштовували веселі гуляння — із пивом, пирогами, піснями та танцями.

Завжди надзвичайно урочисто шанували Миколая в нашому краї, бо саме він — заступник перед Богом, небесний захисник діточок, бідних і знедолених — є покровителем Миколаївщини. Наприклад, жителі Вознесенська до Миколая проводять святкові конкурси «Найкращий лист» і «Найкращий малюнок Святому Миколаю», організовують святкове театралізоване дійство «У кожну хаточку-домівку, чемним дітям під голівку, ласку Божу залишає Миколай». Не відстають від вознесенців у вшануванні улюбленого святого й жителі Баштанки, Кривого Озера, інших районів області.

25 грудня Преподобного Спиридона Чудотворця, або Спиридона Сонцевороту. Цього дня примічали погоду на наступний рік: від Спиридона кожний день відповідав за погоду на цілий місяць. У народі казали: «На Спиридона сонце на літо, а зима — на мороз», «Спиридон Сонцеворот небо підпирає, день добавляє».

Грудневий народний прогностик

Сніг у грудні глибокий — урожай прийде високий.

Снігу до Андрія немає — до тепла, якщо випаде — до довгої та лютої зими.

Як на Введення морози — усі свята будуть холодні.

Катерина — по воді, Різдво зустрінеш на льоді.

Сніг на Андрія випав і не тане — лежати буде аж до початку квітня.

На день святого Миколая зима ходить із цвяхом.

Який день на Зимового Миколая, такий і на Миколая Весняного.

Нехай цьогорічна зима порадує нас пухким снігом, веселим дитячим сміхом у святковій метушні, сімейним затишком і теплом рідних сердець!

Читайте також:   Секрети Благовіщення: вдовиний плуг, зубасті бджоли та попіл для корів
↓