Козацьке свято на Водохреще — 2018

На Водохреще, одне з найбільш улюблених і шанованих християнських свят, козацька громада Миколаївщини організувала для земляків чудовий подарунок – народне гуляння на Козацькій алеї у парку Перемоги. Незважаючи на легкий хрещенський морозець, який щипав за щоки та не давав стояти на місці, змерзнути гостям не вдалося! Тепла та дружня атмосфера дійства, вдале поєднання старовинних звичаїв і козацьких традицій із сучасними розвагами, дозволили не тільки доторкнутися до мудрості наших предків, але й загартувати тіло та дух!

Обряд спалення дідуха.

Про хід святкування нам розповіла Антоніна Квасниця – козацька берегиня, організатор і керівник гуртка «Козачка» козацької громади Миколаївської області. Серед центральних елементів дійства — йорданські купання в ополонці. У давнину на Водохреще відбувалися посвяти молодих хлопців у джури: дев’ять разів – тричі по тричі – тримаючи за ноги, хлопця занурювали чубом в йорданську свячену воду.

Ще однією традиційною хрещенською забавою українців була битва «лава на лаву», витоки якої йдуть із Січі. Переможці в якості нагороди отримували «орданський орден» – вирубаний з криги крижаний хрест і могорич, який виставляла та сторона, що програла. Бойові козачі традиції на миколаївському святі порушені не були: усі бажаючі взяли участь у турнірі з метання ножів і майстер-класі з володіння шашкою «Рубка лози». Завдяки майстерності кашовара Олександра Воєводіна, який залюбки пригощав усіх справжнім козацьким кулішем і запашним гарячим чаєм із цілющими травами, гості свята могли зміцнити сили та зігрітися.

А наприкінці заходу усіх чекав ще один старовинний звичай — обряд спалення дідуха. Це перший зажинковий або останній обжинковий сніп, символ зв’язку із предками, оберіг роду, символ родючості, доброго врожаю та достатку, який урочисто заносився до хати напередодні Різдва, ставився на почесному місці — на покуті — і святкував з родиною впродовж усіх святок. Після Водохреща дідух урочисто спалювався, щоб душі предків, які гостювали на землі, повернулися на небо: «Дідо-дідух! На теплий дух! Щоб покинути кожух!»

Читайте також:   Березневі свята та прикмети

За традицією попіл з дідуха збирався: ним посипали землю для доброго врожаю, ним, змішаним із свяченою водою, умивалися дівчата: на щастя, долю, на здоров’я та красу. А хлопчикам присмалювали волосся з дідухового багаття — щоб були хоробрими козаками.

Такі обрядові дійства, що відтворюють давні козацькі традиції Півдня України, сьогодні по крупицях збираються й систематизуються спеціалістами Миколаївського обласного центру народної творчості. Таким чином збагачується скарбниця культурної спадщини Миколаївщини.

 

 

Козацький куліш.

Максим Кутержинський, Антоніна Квасниця, Павло Риколенко, Сергій Щербаков

Дідух.

↓