Творче об’єднання «Прибужжя»: квітка сонця

Серпень — місяць, коли небо вражає своєю синню, земля встеляється ковдрою зі степових квітів, а поля Півдня залиті мільйонами сонць. То виграють жовтогарячими пелюстками пишні соняшники, вкриваючи в останній місяць літа південні простори золотим покривалом.

Helianthus annuus — квітка сонця

Соняшник родом із Північної Америки. Наукова назва рослини «Helianthus annuus» перекладається з латинської як «сонце» і «квітка». Також «сонячною» цю рослину називають голландці, англійці, італійці й французи. До Європи соняшник потрапив на початку 17 століття. Спершу він був суто декоративною рослиною, навіть став символом естетичного європейського руху: його зображенням прикрашали вишиті тканини, вироби з металу та різьбленні панно з дерева. Соняшнику присвятили кращі свої картини відомі художники Ван Гог, Клод Моне, Поль Гоген, Егон Шиле, Густав Клімт.

Через 100 років відкрили цінність соняшника, як сільськогосподарської культури. Адже квітка цієї рослини є медоносною, насіння досить корисне, а олія найбільш дешева у світі, Соняшник вважається невибагливою квіткою, якій не потрібно боротися за виживання — тільки рухатися за Сонцем… Бо віна й сама є символом Сонця, достатку й сили, адже соняшник вважають чи не найсильнішим серед квітів. В Україні ця рослина прижилася швидко, адже тут були всі умови для її зростання: вдосталь сонця й родючий ґрунт.

Символ України

Соняшник давно став символом української землі. Люди вірили в його магічні властивості й навіть називали квіткою одкровення. Вважалося, якщо на ніч під подушку покласти квітку соняшника, то можна побачити пророче ведіння. За народним повір’ям соняшник вміє розряджати негативну енергію, тому його було прийнято саджати біля будинку. У народі кажуть: «Стоїть гарний, як соняшник у цвіту». А і справді, коли цвіте золоточуба квітка — це неповторне і прекрасне диво.

Читайте також:   Юним театралам: як стати успішним конферансьє

Та соняшник виступає не тільки знаком сяйва і краси — він символом процвітання України, одним з образів Батьківщини: «Як квітка тягнеться до Сонця, так і людина думками до рідної Вітчизни», «Сонце для соняшника — єдиний орієнтир, так і для людини Батьківщини — єдина, дана Богом цінність».

У геральдиці ця шанована народом квітка стає символом багатства, єдності й миру, адже його стиглі зернини міцно об’єднанні між собою у єдине коло. Тому зображення соняха використовують навіть на гербах.

Жовтий колір соняшника є символом віри в найкраще, поваги й радості. Він гармонійно поєднується з червоним, помаранчевим, блакитним і зеленим. Тому, використання жовтого кольору можна зустріти крізь: на рекламних плакатах і афішах, гербах і прапорах. Українці — мудрий народ, який споконвіку вміє правильно підбирати оберегові символи. Не даремно наш прапор саме жовто-блакитний, адже це сполучення кольорів має справжню величезну силу і є захистом для кожного з нас.

Жовтий колір також порівнюють із золотим, бо він асоціюється зі стиглим колоссям і життєдайним Сонячним світлом. Його стихія — земля, адже саме на землі для достатку і блага людей він золотить хлібні лани та підіймає золотаве Сонце. Але з жовтим (або золотим) треба вміти поводитися правильно. Цього кольору не повинно бути забагато або надто мало. Бо він є Сонцем, яке може як зігріти, так і обпекти.

Творча Миколаївщина

Здавен у кожній українській хаті майстри полюбляли прикрашати зображенням сонячної квітки вироби народного мистецтва: розписували писанки й посуд, оздоблювали стилізованими візерунками дерев’яні та глиняні речі, малювали картини, навіть декорували стіни світлиць, печі, двері, колиски, скриньки, вулики й паркани. Як символ енергії Сонця й міцного здоров’я, соняшник завжди пишно й урочисто виглядав на святкових рушниках, українських вишитих сорочках, тканих килимах та бісерних прикрасах.

Читайте також:   Великодні традиції в творчості майстрів Миколаївщини

Сучасних майстрів і художників квітка соняшника як і раніше продовжує надихати на творчість. Щоразу виставкові експозиції пронизують золотим струмом «сонячні» живописні картини художників обласного народного творчого об’єднання «Прибужжя»: Людмили Бєлосвєт і Алли Бондарєвої з Баштанської міської ОТГ, Ігоря Карачевського з Очаківського району, Василя Нікітіна з Врадіївського району та Марії Гаврилюк із Березанського району.

Алла Бондарєва і Наталя Мазур

У виробах майстрів декоративно-прикладного мистецтва зображення соняшника завжди привертає до себе особливу увагу завдяки яскравому кольору і величавій пишності. Залежно від застосованих майстром технік і використаних матеріалів, у кожній окремій роботі сонячна квітка виглядає особливо. У розписних панно вона динамічна, у тканих гобеленах завжди тепла й затишна, у вишивці — яскрава, фелтінг надає їй більшої статичності, а витинання дарує прозорість і легкість. Усе залежить від творчого задуму майстра, від польоту його фантазії та здатності бачити приховану красу у звичайному.

Єлизавета Козирєва, майстриня НТО «Прибужжя»

↓