Нематеріальна культурна спадщина України 2018: здобутки, про які повинен знати кожен

2018 рік виявився надзвичайно плідним для формування Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. За рік він поповнився 11 новими зразками, кожен із яких є яскравою та самобутньою візитівкою нашої країни на світовому рівні, її гордістю і безцінним культурним багатством. Більше про це читайте далі у статті.

Петриківський розпис. Світлина: vesti.dp.ua

Серед елементів, які відкривають список — добре знайомі нашим читачам традиції косівської та опішнянської кераміки:

Косівська кераміка. Івано-Франківська область, м. Косів

Опішнянська кераміка. смт Опішне, Полтавська область. Світлина: uartlib.org

Кролевецьке переборне ткацтво:

Кролевецьке переборне ткацтво. Сумська область, м. Кролевець. Світлина: http://regionews.sumy.ua

Петриківський розпис — елемент, який у 2013 році став найпершим із зразків української культурної спадщини, що увійшов до Репрезентативного списку шедеврів нематеріальної культурної спадщини людства.

Петриківський розпис. Світлина: wikipedia.org

Читайте також: Традиції декоративного розпису житла в культурах народів світу

Не поступаються красою, глибоким символізмом, яскравою фантазією та майстерністю майстрів і нові елементи Переліку.

Кримсько-татарський орнамент орьнек — важлива частина загальної багатої орнаментальної культури кримськотатарського народу.

Орьнек прикрашає одяг, побутові речі, житло. Оскільки в ісламі не схвалюється зображення живих істот, кримськотатарська орнаменталістика широко використовує різноманітні геометричні лінії та рослинні елементи, кожен із яких несе в собі додатковий зміст. Наприклад, тюльпан символізує молодого хлопця, а квітка мигдалю — «бадем» — юну дівчину.

Орьнек — кримськотатарський орнамент. Світлина: kuresh.info

Бубнівська кераміка — стародавній промисел, який зародився на Поділлі ще в XVII столітті. Бубнівські майстри спеціалізувалися на створенні полив’яного ужиткового посуду: мисок, полумисок, макітер, глечиків, куманців, борщових горщиків (у тому числі й величезних за розмірами), розрахованих на велику родину. Не менш важливою була керамічна іграшка: баранчики, коники, півники, гусочки, «баришні», «москалі», різноманітні антропоморфні та зооморфні фігури з глини та вироби іконобіпластики — хрестики та іконки.

Читайте також:   Історія і традиції шанування святого Михайла

Два нові елементи прийшли до нас із селища Решетилівка Полтавської області

Технологія виконання вишивки «білим по білому», особливість якої полягає в одночасному застосуванні 5–7 технік. Поєднання лишви, ажурних мережок, вирізування, виколювання й особливих ювелірних технік — «солов’їні вічка», «зерновий вивід» — робить речі справжнім витвором високого мистецтва.

Вишивка «білим по білому»

Традиції рослинного килимарства селища Решетилівка Полтавської області.

Традиції рослинного килимарства селища Решетилівка Полтавської області

За розповіддю директорки Решетилівського художнього професійного музею Наталії Бігун, глибоко символічним для місцевих майстрів є зображення у своїх роботах дерева життя — оберегу, який поєднує в собі безліч елементів: півники захищають від нечисті, повна чаша символізує добробут, квіточки —  кохання, колосся — добрий урожай і багатство, пташенята — то діточки. До речі, гобелен «Дерево життя» решетилівської майстрині Надії Бабенко прикрашає Блакитний зал ООН у Нью-Йорку.

Цього року Національний перелік поповнився двома новими елементами, які є яскравими взірцями вітчизняної музичної культури, пісенної творчості українського народу.

Козацькі пісні Дніпропетровщини — елемент, що поряд із петриківським розписом із 2016 року увійшов до Списку світових шедеврів ЮНЕСКО в категорії «вокальне мистецтво», у якій сьогодні представлено 207 зразків народного співу з 91 країни світу.

Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області — елемент, який за інформацією Міністерства культури України, охоплює практично весь жанровий спектр українських народних пісень. У репертуарі фольклорного гурту «Червона калина», який працює в цій пісенній традиції, є колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні, весільні, колискові, протяжні пісні (пісні про кохання, сирітські, наймитські, чумацькі, козацькі, побутові, історичні, балади, романси), жартівливі, танцювальні пісні та псальми. Саме вони і становлять унікальну пісенну спадщину села Лука, яка формувалася протягом багатьох століть. Загалом репертуар колективу становить 316 композицій.

Читайте також:   Виставка народно-ужиткового мистецтва «Осіннє різнобарв’я»

Бортництво — останній елемент, який наразі поповнив ряди Національного переліку НКС, один із найдавніших промислів, осередки якого й досі існують на території України. Стародавні традиції бортництва, унікальний досвід і знання століттями передаються від покоління до покоління. Сьогодні кількість тих, хто займається цим промислом, невпинно скорочується і тому надзвичайно важливим завданням є фіксація та збереження традицій древнього ремесла, секрети якого старі бортники намагаються розкривати лише обраним — людям із чистим серцем і світлою душею.

↓