Що таке танець?

Уявлення про поняття «танець» є у всіх, але дати визначення цьому процесу доволі складно. Найпростіша версія — це рух людини, переміщення її в просторі під музику або просто ритм. Але тут же виникають питання: який рух, переміщення куди, а якщо цей рух не всього тіла, а одного пальця. Давайте спробуємо розібратися.

Світлина: davedma

Рух, ритм і танець, де межа

Поворухніть, будь ласка, пальцем. Чи буде це танцем? А всією рукою? А якщо трохи зрушити плече, включити корпус, повернути голову! Ви вже, напевно, відчули, як складно провести межу і сказати, де закінчується просто рух і починається танець. А музика й танець… Багато «художників» танцю, намагаючись зробити танець незалежним мистецтвом хореографії, взагалі відмовлялися від музики, як від чогось нав’язаного із зовні, і заявляли, що будуть танцювати під музику власного тіла.

Що люди роблять, коли танцюють

Зіткнувшись із різноманіттям форм і видів танцю, з рухами, які в різних культурах відносять до танцювальних, антропологи по-іншому сформулювали запитання, не що таке танець, а що люди роблять, коли танцюють? І виявилося, що й тут також безліч відповідей: люди можуть здійснювати у такий спосіб ритуал, просто знайомитися, можуть заробляти собі на життя, якщо вони — професійні танцівники, можуть щось святкувати чи сумувати, чи розслаблятися.

Танець — це свобода

На межі XIX–XX століть почався рух за розкріпачення тіла. До того в пристойному суспільстві не було прийнято показувати тіло. Навіть у спілкуванні, якщо мова заходила про нього, то замість слова ноги, наприклад, використовували евфемізми — нижні кінцівки, а в театрі вид оголених ніг вважався непристойним. Танцівники, що виконували роль давніх греків, натягували трико й на його тканині малювали пальці ніг. До речі, і реформа одягу почалася з танцю, а саме з відомої танцівниці Айседори Дункан, яку вважають прародителькою сучасного танцю. Вона сама й  у житті, і на сцені відмовилася від взуття та панчох, а також корсету, що сковував рухи. Мріяла про те, що люди в майбутньому стануть абсолютно вільними тілом. Зі своїми однодумцями Айседора Дункан підтримала рух за культуру тіла. До нього долучилися творці різних гімнастик, атлети, натуристи, фізіологи, що відкрили закони саморегуляції, писали про мудрість тіла. На початку ХХ століття цей рух влився й  у танець. А послідовниць Айседори Дункан стали називати «босоніжками».

«Режими тіла» як інструмент для хореографа

Давайте спробуємо дати визначення поняттю «танець», спираючись і на конктексти, у які він включений. Безумовно, танець — це частина рухової культури людини. Є поняття про режими функціонування тіла. У роботі тіла можуть бути різні режими, які людина свідомо переключає, як швидкості коробки передач автомобіля. Наприклад, тіло може бути напруженим, натягнутим, м’язовим, готовим зробити фізичне зусилля, може бути розслабленим у стані спокійного тонусу, без надмірної напруги. Хореографи давно помітили, що ці режими можна використовувати для створення в глядача різного настрою, передати різну атмосферу танцю тощо.

 

Читайте також:   5 особливостей народної манери співу

Поспостерігати, як саме використовують хореографи режими тіла, відчути шалену енергетику танцю зможуть незабаром усі бажаючі. Завітайте на обласний конкурс хореографічного мистецтва «Перлина Прибужжя» й дайте своє визначення, що ж таке танець?

↓