Спас: традиції, легенди, заборони

До головних дванадцяти свят християнського календарного циклу належить Преображення Господнє, що кожен рік відмічають 19 серпня. У народі його називають Спас — свято врожаю, садових плодів, городини й меду. Серпень завжди був в Україні межею між теплим літом і холодною, мокрою, непривітною, але багатою осінню. Літнє тепло починає відходити і вже ночами відчувається недалекий прихід осені. І хоч літо ще не закінчилося, ластівки потроху відлітають, а за ними скоро й інші птахи полетять у вирій. «Прийшов Спас — пішло літо від нас». З кінцем літа закінчується й найважча сільськогосподарська пора — жнива й косовиця й можна тішитися новим врожаєм, проводити обжинки.

Світлина: unsplash.com

Спасова легенда

Свято Спаса-врожаю зазвичай шанувалося в Україні. І це не дивно, бо це підсумок річної (весняно-літньої) важкої праці, це цілковите закінчення жнив. Тому це свято окутане численними сказаннями й легендами. Одну з них наводить видатний етнограф, професор Степан Килимник.

«У день Спаса тішиться все живе й мертве. Тішаться душі-лада, тішиться й сонце. Душі в цей день по Службі Божій сходяться до клуні, вітають і в садках, і в пасіці, і в Спасовій бороді, і в церкві. Коли іде відправа в церкві — душі моляться, і бджілки — трудівниці, і яблуні, і груші. Після церкви душі переселяються в клуні, знову сидять на деревах у саду, присутні бувають при Спасовім обіді. А сонце праведне тішиться востаннє і прощається з землею, з людьми до весни, а то до Нового року»

Християнство згодом ввело звичай освячувати в церквах новий врожай: яблука, сливи, груші, виноград, обжинкові вінки, пампушки, пироги, хліб. А коли посвята закінчилась, треба обділити цими «земними плодами» дітей та старців.

Читайте також:   Виставка народно-ужиткового мистецтва «Осіннє різнобарв’я»

Спасів обід

Прийшовши додому після церковної відправи, господарі, не заходячи до хати, обходять зі свічками все господарство, а передусім йдуть на пасіку. Там, біля образів Зосима та Саватія, господар запрошує святих опікунів із бджілками на Спасів обід з усіма душами праведними. Починають обід з освячених овочів та меду. А потім можна й пироги та вареники з яблуками, і печені яблука, і всяку випічку і страви з овочів та фруктів, узвар і компот.

Обов’язковим моментом обіду є дяка Богові за врожай та згадування покійників.

Освячений обжинковий вінок упродовж обіду лежить посеред столу, а ввечері його підв’язують під образами. З цього вінка, як і з рай-дідуха, господар вилущить трохи зерна й ним посвятить осіннє насіння, змішає з новим вимолотим житом-пшеницею.

Дівчата перед Спасом ввечері збиралися і плели вінки на голову та віночки з колосся на корогви та хрест у церкві. Усе — і в церкві, і в хаті, і на подвір’ї — всюди мусило нагадувати про свято врожаю.

Солодкі турботи

Доброю традицією напередодні Спаса було пригощання медом сусідів, приятелів, вдовиць та сиріт. Тому за пару днів до свята кожен, хто тримав вулики, мав навести порядок на пасіці. Отож, господар, вставши раненько, читав і молитви, і починав вирізувати гострим ножем щільник за щільником і відповідно сортував їх: що нести до церкви, що на дарунки, а з яких викачувати медок.

Вощину на віск господар доручав варити господині. Це варення також супроводжувалося численними молитвами-замовляннями. Коли вже віск зварений і охолоджений, з нього можна робити свічки. Тож ввечері напередодні Спаса господарі починали сукати свічки. Господар робив страсні громничі, великодні, хрещенські, святвечірні, а ґаздиня — родильні, весільні, хрестильні.

Читайте також:   Традиції вірменського свята Трндез

Святкові заборони

До Спаса раніше не можна було їсти яблука і страви з ними. І мало хто нехтував цим звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, у яких помирали діти.

Кажуть, що яблук до Спаса тому не можна їсти, бо саме яблуком змій спокусив Єву, і так скінчилося життя людей у раю.

А ще на Яблучний Спас не треба вбивати комах, бо в ці дні вони приносять людям удачу. Якщо на руку двічі сіла муха, важливо комаху не проганяти, а дочекатися, поки вона сама полетить.

Вітаємо вас зі святом! І хай врожай ваших добрих справ буде таким яскравим, як і щедрий український врожай із полів, садів та городів.

↓