Традиції вірменського свята Трндез

13 лютого методисти МОЦНТ та КОР Світлана Бабуріна та кандидат історичних наук Ганна Божкова стали гостями яскравого та самобутнього вірменського свята Трндез, традиції якого уходять у глибину тисячоліть. У такий спосіб наші земляки весело проводять Масляний тиждень і зустрічають весну. У чому ж полягає символіка свята й якими захоплюючими дійствами прикрашена його обрядовість — далі у статті.

Символіка назви

Легенда розповідає, що у дохристиянські часи свято було присвячене богу Тіру — покровителю писемності та мудрості, який володів таємницею доль і майбутнього. Давня назва «Дерендез», що у перекладі означає «Сніп сіна перед вашим домом», символізує родючість землі та благополуччя роду. У 301 році за правління царя Трдата ІІІ державною релігією Вірменії стало християнство, що вплинуло на появу ще однієї назви цього свята — «Тъярнендарач», що означає «Зустріч із Творцем» або «Срітення Господнє». За церковним уставом Вірменської Апостольської церкви воно припадає на 14 лютого — сороковий день від Богоявлення.

Традиції святкування

13 лютого, після закінчення вечірнього богослужіння, проводиться Андастан — урочисте освячення чотирьох сторін світу, за яким відбувається обряд благословіння свічки. Саме від цього благословенного вогню і запалюється багаття — символ рятівного світла Христа й приходу весни. Ця обрядовість поєднує традиції християнства та дохристиянських часів.

Головний атрибут свята — вогнище, через яке стрибають молодята або ті, хто збирається одружитися. Надзвичайно важливо під час стрибка не розірвати руки, тоді шлюб буде міцним, а кохання — вічним. Поки молодь стрибає, старші члени сім’ї із численними побажаннями добра й благополуччя посипають їх насінням пшениці та духмяних трав. Вважається, що під час обряду полум’я вогнища наповнюється особливою силою оновлення та очищення, перетворюючись на міцний оберіг від усілякого зла. Слідом за молоддю, взявши на руки маленьких діточок, стрибають і дорослі. Благодатним також є це полум’я для бездітних жінок. Вважається, що після очищення силою життєдайного вогню, мрія про дитину може здійснитися.

Читайте також:   Участь методистів МОЦНТ у Всеукраїнській науково-методичній конференції «Миколаївщина і північне Причорномор’я: історія і сучасність»

На завершення свята всі його учасники стають у єдиний великий хоровод навколо вогнища, попіл від якого розсипають по полях — на щедрий та рясний урожай!

Вірменське свято Трндез своїми відтінками лише збагатить яскраву палітру циклу зимових свят Миколаївщини, який сьогодні ретельно досліджується відділом НКС Миколаївського обласного центру народної творчості. І попереду у нас з вами ще багато цікавих відкриттів!

↓