Нематеріальна культурна спадщина        23 Квітня 2017        1029      

Традиції поминального тижня, які обов’язково треба знати

Великодній тиждень в Україні змінюється поминальним, котрий розпочинається з Провідної неділі. Прийти на могили рідних на цьому тижні — давня традиція, яка передається з покоління в покоління. Які ще побутують назви поминального тижня, що обов’язково робили наші пращури в цей період, і як він пов’язаний із біблійним Фомою — про все це далі.

Фото: wyr.com.ua

«Фомина неділя»

У різних місцевостях України склалися свої традиції обряду поминання померлих, і навіть закріпилися свої назви: «гробки», «Проводи», «Провідна неділя». З часів Київської Русі до нас дійшла назва Радониця чи «весняна радість» — великий святковий цикл на честь родичів, які відійшли в кращі світи. «Бабським Великоднем» цей період називали тому, що поминальні дії часто супроводжувалися веселими дійствами з піснями та хороводами, у яких брали участь жінки та бабусі.

Витоки назви «Фомина неділя» та саме висловлювання йдуть від біблійної події, описаної в євангельському оповіданні новозавітного часу. Фома був одним із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Учень повірив у неземні чудеса і визнав Христа як Бога лише тоді, коли Ісус дозволив йому встромити палець у рану на своєму тілі. Ось звідки коріння вислову про «Фому невіруючого», а поминального тижня засуджуються люди, які не вірять у воскресіння душ померлих.

Народні традиції та обряди

Цього дня заведено йти до церкви, де відправляється спеціальна поминальна служба. Віряни моляться за спасіння душ своїх померлих родичів. Далі вся процесія, на чолі зі священиком, з хоругвами та церковним хором, вирушає хресною ходою на кладовище, де між могилами відправляється панахида.

У народі кажуть, що саме в ці дні Бог відпускає душі померлих на землю, тому вони з нами поруч: усе чують, усе бачать.

Поминання — це не просто хороша традиція українців, а благородні моральні вчинки та дії. Тому, йдучи на кладовище, варто пам’ятати всю важливість того, що відбувається.

Адже доки ми пам’ятаємо своїх покійних дідів-прадідів, доти вони живуть у пам’яті роду!

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: