Український стиль сучасних жіночих прикрас

Колоритна краса українок завжди оспівувалася в піснях, літературних творах і мистецтві. Важко уявити цей образ без традиційних прикрас, адже вони були одним із головних елементів українського вбрання. Прикраси виконували дві основні функції — оберегову й інформативну. Оберегові вироби носили завжди на тілі, а ті, що надягалися поверх одягу, несли певну інформацію про господиню. Адже за кількістю та якістю прикрас можна було дізнатися, із якої родини жінка або дівчина, визначити її сімейний стан чи яка вона господиня.

Українки використовували велику кількість видів прикрас, виготовлених із різноманітних матеріалів: металу, бісеру, коралів, скла.

Коралі — прикраса, що традиційно складалася з нанизаних на нитку коралових намистинок. Вона захищала господиню від зурочень та була символом здоров’я і дівочої вроди.

Дукач — медалеподібна прикраса з металевим бантом, інкрустована натуральним камінням і коштовностями. Основою для виготовлення дукачів були рублі й австрійські монети.

Дукати — нанизані на нитку та скріпленні між собою коштовні монети, переплетенні бісером або коралями.

Одним із найпоширеніших матеріалів для створення прикрас був бісер. Майже кожна українська дівчина мала хоча б одну таку прикрасу. Існувало багато видів різноманітних прикрас із бісеру, але найпоширенішими були гердани, кризи, силянки, писані пацьорки й намиста.

Намисто — найпростіший варіант прикраси, що виготовлялася з керамічного або скляного бісеру, найпопулярнішим кольором якого був червоний — символ любові й невичерпної енергії. Іноді низки намиста доповнювали камінцями, дукачами й підвісками.

Пацьорки — порівняно дорогі скляні писані намиста. Кожна намистина розфарбовувалася вручну золотом та емаллю. Таку коштовну прикрасу традиційно вдягали лише одну.

Силянки (плетенки) — різнокольорові рівні смужки бісеру, що мали оберегову функцію залежно від орнаменту.

Кризи — своєрідні комірці з бісеру для прикраси шиї та плечей жінки.

Ґердани — бісерні прикраси

Нагрудна бісерна прикраса Ґерда́н виготовлялась у вигляді петлі з двох смужок, з’єднаних у місці сонячного сплетіння. Спочатку, як не дивно, ці окраси надягали лише чоловіки, згодом ґердани почали доповнювати й жіночій образ. Найпоширенішою технікою виробництва цієї прикраси було «ткацтво на станку» із використанням різнокольорового бісеру, за допомогою якого утворювався строкатий рослинний або геометричний орнамент.

Читайте також:   Великодні традиції в творчості майстрів Миколаївщини

У колекції майстрині Олени Жученко з Новоодеського району представлені як традиційні прикраси, що повторюють візерунки українських вишивок, так і більш сучасні варіації орнаментів, але не менш прекрасні. Майстриня намагається відтворити у своїх роботах давні звичаї і традиції, подарувати їм нове дихання в сучасному житті.

 

Олена Жученко

Мікровишивка Petit Point

Нікого не залишать байдужими майже ювелірні роботи з мікровишивки миколаївської майстрині НТО «Прибужжя» Єлизавети Козирєвої. Мікровишивку ще називають Petit Point (фр. — «маленька крапка»). Адже стібки мікровишивки настільки малі, що нагадують кольорові крапочки з ниток. В одному квадратному сантиметрі цієї філігранної техніки може бути понад 400 стібків! Роботи вишиваються напівхрестиком або гобеленовим стібком, використовуючи тонку голку і спеціальну дрібну канву. Для виготовлення таких мініатюрних робіт майстрині часто використовують лупу і схеми для вишивки хрестиком.

Єлизавета Козирєва

Серед робіт Єлизавети можна побачити різноманітні прикраси — брошки, сережки, каблучки, медальйони, запонки, браслети — усі вони декоровані делікатною вишивкою з індивідуально підібраною орнаментикою та кольоровою гамою. Мініатюрні букетики триколірних фіалок, блакитні незабудки, рожеві й червоні трояндочки — вишиті стібки настільки мініатюрні, що, здається, ці квіти просто намальовані на полотні.

Відомо, що цей стиль вишивки набув своєї популярності в період правління австрійської королеви Марії-Терезії (1717–1780), яка дуже полюбляла вишивати прикраси в техніці Petit Point. У наші дні в Австрії продовжують шанувати шляхетні традиції цього виду рукоділля.

Вовняні дива

Набирає популярності цікава техніка валяння (або фелтінг). Це оригінальне поєднання рукоділля і скульптури, що дозволяє майстру максимально розкрити свою творчу фантазію. Завдяки фелтінгу можна створити сувеніри, предмети декору, аксесуари й оригінальні прикраси. При сухому валянні вовна багаторазово протикається спеціальними голками до стану звалювання — волокна вовни зчіплюються між собою, утворюючи щільну повсть. Оскільки робота монотонна і копітка, виконати її швидко досить непросто.

Читайте також:   НТО «Прибужжя»: готуємося до новорічних та різдвяних свят

Дух захоплює, коли спостерігаєш, як червоні, білі, жовті і зелені волокна вовни у домашній майстерні перетворюються на жіночі прикраси. «Тигрова лілія», «Троянда», «Ірис» і «Мімоза» (Неймовірної краси квіти!) — брошки миколаївської майстрині НТО «Прибужжя» Інни Данченко, що зачаровують своєю оригінальністю та неповторністю. Витонченість окремих деталей і максимальний реалізм авторських прикрас зроблять будь-який жіночий образ досконалим.

 

Інна Данченко

У стилі «етно»

Для створення образів в етно- та екостилі ідеально підійдуть колоритні розписні дерев’яні браслети, сережки та кулони. Вони не втрачають своєї актуальності, завжди виглядають гарно і стильно. Іноді такі прикраси можуть виступати в якості оберегів, усе залежить від того, який саме символ майстер вирішив зобразити на виробі.

Прикраси з розписом від майстрині Стефанії Чаплигіної (Березанський район) виконані у народній манері. Вони притягують і заворожують своєю орнаментикою, ними хочеться милуватися і ретельно роздивлятися. Ці вироби стануть чудовим доповненням як до традиційної вишиванки, так і до сучасної сукні в українському стилі.

Стефанія Чаплигіна

Кожний такий виріб може стати ексклюзивним аксесуаром для сучасної жінки, адже прикраса ручної роботи несе в собі позитивні емоції майстра, побажання здоров’я, благополуччя і добра. Все це і багато іншого від майстрів народної творчості Миколаївщини ви зможете побачити на обласному святі «Folk-toloka 2018», а також взяти участь у майстер-класах і власноруч створити сучасну прикрасу в українському стилі.

↓