Квіллінг або паперова філігрань — це мистецтво виготовлення вишуканих, майже мереживних виробів методом скручування у спіралі довгих і вузьких смужок паперу.
Історія виникнення
«Квілінг» походить від англійського слова «quill», що означає «пташине перо». Достовірне його походження невідоме. За одними джерелами, паперокручення з’явилося в Китаї після винайдення паперу, а за іншими — у Давньому Єгипті.
Фактично квілінг документально згаданий уперше в 1500 році. Це період, коли французькі та італійські черниці використовували тонкий непрозорий папір і гусяче пір’я, щоб прикрашати релігійні картини. Використання саме гусячого пір’я і породило назву «quilling».
У Європі та Англії серед жінок вищого світу це мистецтво стало популярним лише в кінці 1600 року. Вони використовували цю екзотичну техніку для створення прикрас, а також для вишуканого декорування скриньок, кошиків, меблів, ваз, підсвічників та інших речей. Таким екзотичним видом мистецтва займалися тільки заможні люди.
Основи створення
Насамперед потрібно визначитися з тематикою й композицією та підготувати все необхідне для роботи:
- шило або металеву паличку з розщепленим кінцем для скручування паперових смужок;
- загострені ножиці;
- пінцет із гострими кінцями для роботи, що потребує високої точності;
- клей, що швидко сохне;
- циркуль або дошка-лінійка з отворами різного діаметру;
- двосторонній різнокольоровий папір для квілінгу — нарізані смужки 3–7 мм;
- картон, що слугуватиме основою виробу.
На початку роботи потрібно ретельно ознайомитися з основними модулями квілінгу, адже саме за допомогою цих базових форм створюють композицію.
Модулі поділяють на закриті і відкриті. У закритих формах застосовують клей. Так можна отримати:
- «око» — коло, стиснуте одночасно з двох сторін;
- «півмісяць» — схожий на «око», але защипи роблять зі зміщенням;
- «квадрат» — коло, стиснуте з чотирьох боків;
- «ромб» — основою слугує заготовка «квадрат»;
- «крапля» — середину спіралі зміщують в один бік, а декілька шарів протилежного боку стискають у формі гострого кінця;
- «трикутник» — виготовляють із «краплі», розплющуючи основу елемента;
- «стріла» — основу однієї сторони «трикутника» вдавлюють усередину.
Виготовляючи відкриті форми, клей не використовують. Таким чином можливо отримати:
- «гілочку» — паперову смужку згинають у співвідношенні 1:2, а кінці закручують в одну сторону;
- «ріжки» — смужку згинають усередину, а половинки викручують назовні;
- «завиток» — не роблячи складку, натискають на середину смужки, а кінці викручують в різні боки або всередину;
- «серце» — смужку згинають, а потім закручують половинки всередину.
Зверніть увагу на етапи виготовлення елементів.
- Паперову смужку закріплюємо на кінчик шила і закручуємо у щільну спіраль.
- Коли стрічка сформована, шило обережно виймаємо. Спіраль викладаємо на дошку і розміщуємо в потрібний діаметр кола, щоб дати їй розпуститися до необхідного розміру.
- Коли спіраль набуде необхідного розміру, потрібно змастити кінчик паперової смужки клеєм для фіксування елемента.
- Тепер можна формувати потрібний модуль, залежно від композиції.
- Готовий елемент прикріплюємо на картон-основу за допомогою клею, використовуючи пінцет.
Філігранне мистецтво на Миколаївщині
Колоритні роботи з квілінгу завжди вражають своєю надзвичайною витонченістю. Такі картини — окраса будь-якої виставкової експозиції, а майстер-класи з паперокручення перетворюються на чарівну магію.
Саме такою магією володіє миколаївська майстриня НТО «Прибужжя» Тетяна Веремієнко. У творчому доробку майстрині понад 30 авторських робіт, виконаних у техніці квілінг. У них яскраво відображено різнобарв’я квітково-рослинного світу нашого південного краю. Її філігранні панно наповнені легкістю повітря, багатошарові ажурні композиції створюють відчуття 3D-ефекту, а вдало підібрані відтінки кольорів — своєрідне внутрішнє мерехтіння.
Мистецтвом паперокручення також захоплюються майстрині Березанського району Ольга Костюк та Ада Локтіонова. Вони не тільки створюють оригінальні декоративні панно, а й навчають цьому мистецтву інших.
Попри те, що існують загальні правила мистецтва квілінгу, кожен майстер намагається привнести у творчий процес щось особливе, що надає виробам індивідуальності.