Поради, Хореографічне мистецтво        13 Грудня 2018        7654      

Стилі сучасного танцю: танець у стилі хіп-хоп

Хіп-хоп — це молодіжна субкультура, яка з’явилась у США наприкінці 1970-х. Зародилася в афроамериканському середовищі Бронксу (район Нью-Йорка) і згодом поширилася далеко за межі своєї історичної батьківщини, породивши локальні версії. Детальніше про особливості цього стилю, його музичний супровід, сценічний одяг та багато іншого — далі в статті.

Танцювальний стиль хіп-хоп постійно розвивається, вбираючи в себе все нові й нові елементи. Проте цей стиль не тільки запозичує рухи, але й започатковує власні танцювальні школи. В основі стилю фігурують дві школи, які за часом появи розділяють так:

  • Оld school (стара школа хіп-хопу) — фундамент стилю. До цієї школи входять напрямки locking і popping, які об’єднані в сімейство Funk styles. Зсновником локінга є Дон Кемпбелл, який винайшов цікавий танець із «замками». Відвідавши декілька уроків різних напрямків у свого друга, він вирішив здивувати однокласників на дискотеці. У своєму танці хлопець періодично зупинявся в кумедних позах на декілька секунд, щоб подумати, що зобразити далі. Минуло зовсім небагато часу, як локінг почали танцювати у всіх Сполучених Штатах. Характерними для цього стилю є різкі уривчасті рухи, петлі, кидання рук, найрізноманітніші стрибки, похитування;
  • New school (нова школа) — новий стиль, що увібрав в себе елементи олдскульних напрямків: модерну, поп-культури, латини і белліданса. Для стилю нової школи характерним є те, що танцюрист зберігає зовні «м’яку», розслаблену манеру, але при цьому всередині нього завжди кипить енергія. Під час перегляду такого виступу, у глядачів залишається враження повної імпровізації, тому друга назва напряму — Freestyle або вільний стиль.

Популярність танцю в стилі хіп-хоп серед молоді безпосередньо пов’язана з різноманіттям та універсальністю рухів, яскравою подачею. Цей танець поєднує в собі різноманітні рухи корпусу, рук, ніг; качі і степи. Високі різкі підстрибування танцюристів раптово змінюються низьким ковзанням; повільні і хвилеподібні рухи — чіткими та швидкими, і навпаки. У манері й танцювальній техніці виконавців завжди простежується уявна розслабленість, розв’язність. Велика кількість різних трюкових елементів прикрашає цей танець. За рівнями виконання розрізняють брейкинг (виконання в партері) та top dance (усе, що танцюється на ногах).

Для того, щоб танцювати, важливо вміти чути музику. Особливістю танцю хіп хоп є необхідність чути не просто мелодію, як в інших танцях, а музичний біт, навіть якщо він прихований на самому «дні» музичної композиції серед тисячі інших звуків. Щоб розвинути таку здатність, виконавцю потрібно, як можна частіше, слухати музику найрізноманітніших стилів. І лише після цього освоювати базові рухи хіп-хопу.

Джерело: goldentime.org.ua

У хіп-хопі, як і в будь-якому стилі, значну роль відіграє одяг, костюм. Для вищезазначеного стилю традиційними є мішкуваті штани, толстовки, широкі футболки, бейсболки з прямими козирками, лижні шапки, кросівки. Щодо сценічного варіанту костюма, то він може бути і непримітним мішкуватим, і яскравим, із різноманітним оздобленням.

Танець хіп-хоп — це сукупність елементів різноманітних стилів (фанк, брейк і джаз). Це — не завчені рухи строгих хореографічних фігур, а легкість, свобода імпровізації, відображення глибини внутрішнього світу і настрою. Усе це ви зможете побачити у виступах миколаївського колективу сучасного танцю, володаря I місця фестивалю Udance Lviv у номінації  «Best Dance Show Kids» —  «Braves Crew» (керівники Ігор Белічко та Ольга Степаненко).

Загальну інформацію про хореографічне мистецтво: його коріння, різноманіття стилів та багато іншого можна прочитати в статті «Нова рубрика “Стилі сучасного танцю”».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: