Нематеріальна культурна спадщина        19 Грудня 2019        66      

Традиційна етнічна іграшка: Японія, Китай, Іспанія, Мексика та Україна

Найвпізнаваніші ляльки Японії; іграшки, що раніше слугували засобом зв’язку; яке значення у китайській символіці має слон; особливості гри з піньятою; популярні іграшки українців та з яких основних матеріалів їх виготовляли тощо.

Японія

Найвпізнаваніші ляльки Японії — це кокесі та дарума. Кокесі роблять у вигляді дівчинки без рук і ніг, як невелике дерев’яне поліно, розписане вручну флористичними мотивами. Одна з версій походження ляльки така: її ставили в бідних хатах, коли люди позбавлялися небажаних новонароджених, яких не могли прогодувати.

Кокесі. Джерело: itzyzazzy.com

Саме слово «кокесі» трактують як «викреслене, забуте дитя». Кокесі певний час використовували в поминальних ритуалах. Але згодом вона стала дитячою забавкою. Ознакою якості майстра, що виготовив таку іграшку, є «вміння» ляльки повертати голову, ледь-ледь поскрипуючи.

Дарума. Джерело: nihon-go.ru

Дарума — лялька, схожа на буддійське божество. У даруми також немає ні рук, ні ніг, це — лялька-неваляшка. Під Новий рік усі японці намагаються придбати даруму з дерева або пап’є-маше, тому що вона приносить удачу й добробут у родину. Крім того, перед святом іграшці малюють одне око й загадують новорічні бажання. Якщо дарума за рік виконає загадане, то домалюють друге око. Якщо ж ні — спалять у храмі.

У Японії є ляльки, які можна тільки розглядати. Наприклад, лялька для милування ояма в «сукні з 12 шарів». Кольори її вбрання повинні відповідати кольорам квітів сливи в період цвітіння.

Лялька окіна в руках має віяло з зображенням сосни — символу довголіття. Обов’язковим подарунком для новонародженого є ляльки госє — милі фігурки оголених малят віком до двох років. Їх дарують як талісман, що оберігає дитину до юнацтва.

Китай

Брязкальце-барабан. Джерело: articulo.mercadolibre.com.mx

Брязкальце-барабан — одна з традиційних іграшок Китаю, яка популярна й нині. Не можна не згадати повітряних зміїв. Вважають, що їм понад 2500 років. У давні часи вони слугували засобом зв’язку. Китайці й сьогодні люблять розписувати їх і запускати в небо на свято Цінмін.

Повітряний змій. Джерело: ru.siluxgc.com

Жінки, що були при надії, намагалися оточити себе іграшками-оберегами, пошитими власноруч. Шиючи їх, намагалися вкласти в них свою любов, ніжність до дитини та надію на її легкий шлях у житті. Китайські ангели-охоронці — це п’ять різноколірних тигрів, які оберігають від сил природи. Найголовніший — жовтий, що ототожнює китайського імператора. Інші символізують чотири пори року.

Китайські ангели-охоронці. Джерело: ic.pics.livejournal.com

У Китаї багато іграшок-побажань і талісманів. Улюбленець дорослих і дітей — слон. Його ставлять на підвіконня хоботом у напрямку потрібної зірки на небі, аби він своїм хоботом затягнув успіх із вулиці в дім.

Уже понад 100 років китайці милуються цзунжень або виставою на тарілці — майстерно зробленими фігурками пекінської опери. Створюють їх із клейкої глини, стебел гаоляну, бавовни та свинячої щетини.

Іспанія та Мексика

Вважають, що у ХІІІ ст. знаний мандрівник Марко Поло привіз піньяту з Китаю до Європи.

Піньята. Джерело: ethnomir.ru

Особливу популярність іграшка завоювала в Іспанії. У першу неділю після посту на іспанських вулицях розбивали прикрашені глиняні горщики-піньяти, із яких висипалися цукерки. Пізніше католики наділили піньяту релігійним сенсом. Горщики набули форму семикутної зірки, кожен кут якої символізував один зі смертних гріхів. Учасники гри в піньяту на знак сліпої віри одягали на очі пов’язку й розбивали саму зірку. Солодощі, цукерки, фрукти з розбитої іграшки були нагородою за подолання гріхів.

У ХVI столітті піньяту привезли в Новий Світ. Мексиканцям гра в піньяту так сподобалася, що вони стали грати в неї з будь-якого приводу. Згодом замість горщиків використовували щільний папір, а сам вибір оформлювали яскравіше. Піньята стала символом веселощів, втративши свій релігійний характер. Саме Мексику за любов до іграшки вважають родоначальницею сучасної піньяти.

Ігра в піньяту. Джерело: vix.com

Зараз іграшка популярна в усьому світі. Це — весела забава для відпочинку на природі або в колі друзів. Найбільша піньята була виготовлена 2008 року в Філадельфії — 18 метрів довжиною та 19 метрів висотою, мала вигляд Троянського коня. Ця іграшка, з паперу та хутра, заповнена майже 4000 кг цукерок, потрапила в книгу рекордів Гіннеса і завоювала титул «найбільшої піньяти» на планеті.null

Україна

Дерево — фактично найдоступніший матеріал у сільській місцевості. Тому найбільше саморобок виготовляли саме з нього. Це були свищики, маленькі візки, лялькові колисочки, мініатюрний посуд, грабельки, молоточки, відерка, лопатки, стільці, вітряки, а також механічні коники, качечки та півники. Дерев’яні іграшки намагалися прикрасити нескладним розписом.

Дерев’яні іграшки. Джерело: pinterest.com

З глини робили маленькі горщики, горнятка, свищики для хлопчиків, різноманітні фігурки: баранчиків, коників, корівок, ляльок-берегинь, воїнів. Переважно цим займалися дружини й діти гончарів. Сьогодні майстрині села Куцуруб на Очаківщині часто розписують глиняні іграшки таврійським розписом, яким раніше прикрашали сільські хати.

Іграшки з таврійським розписом. Архів МОЦНТ та КОР

З тканини найчастіше робили ляльок-мотанок. Мотали їх не тільки у вигляді жінки, а й зайчат, ведмежат, ангелят, пташок тощо.

Зайчик на пальчик (лялька-мотанка). Джерело: livemaster.ru

На Волині була популярна лялька-маґодза — текстильна лялька з очима. Її вважали оберегом. Батьки заохочували діток до гри з маґодзою, оскільки це віщувало добробут і прибуток в родині.

Лялька-маґодза. Джерело: fb.com/MagodzaLviv

На Прикарпатті є унікальні іграшки з сиру у вигляді кози, вівці, оленя чи коника. Здавна сирні забавки робили з овечого сиру пастухи, що поверталися з полонини. Вони дарували їх усім охочим, особливо дівчатам. Зараз жінки виготовляють такі фігурки з коров’ячого сиру. Вважають, що сирні обереги привертають щастя, добро, багате та довге життя.

Іграшки з сиру. Джерело: life.pravda.com.ua

Особливе місце в народному забавкарстві займає вертепний театр, який містить багато лялькових фігурок. Вертеп або шопка — це переносна скриня з двоповерховою сценою. Вертепники рухають лялькові фігурки різноманітних персонажів і, змінюючи голос, розмовляють за них. Це Цар Ірод, Чорт, Пастух, Ангел, Три царі, Шинкар, Єврей, Москаль, Циган, Смерть та інші. На верхньому ярусі грали сценки з релігійних оповідей про народження Ісуса Христа. А на нижньому показували побутові, часто комедійні, картинки селянського побуту.

Ляльковий вертеп. Джерело: ndak.com.ua

Не менш цікавими та особливо актуальними сьогодні є ялинкові іграшки. Про їхню історію, таємниці виробництва та сучасні особливості читайте в нашій статті.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: