Ми познайомили читачів із циклом статей «Міфи та легенди музичного світу». Завершує цей цикл легенда про цікавий музичний інструмент – флейту Пана.
Флейта Пана
До наших часів дійшла давньогрецька легенда про один з різновидів флейти – сиринга (сиринкс), яка представляє декілька з’єднаних разом очеретяних трубок. Більш розповсюджена назва цього інструмента – флейта Пана.
Коли на світ з’явився бог лісів та покровитель пастухів Пан, син Гермеса, то навіть його рідну матір охопив жах, коли вона побачила свого малюка. Такою жахливою була його зовнішність: на голові – роги, замість ніг – копита, а тіло вкрите вовною. Саме його вид згодом став у християнстві прообразом диявола.
Якось Пан зустрів прекрасну німфу, на ім’я Сірінга. Дівчина була така прекрасна, що бог лісів закохався в неї. Хоч і був Пан з веселим характером, але мав страшне обличчя лісового бога. Діва не була в захваті від його залицянь і всіляко уникала зустрічей.
Одного разу Пан так захопився коханою, що став переслідувати її. Сірінга злякалась козлоногого шанувальника та кинулась тікати. Коли на її шляху зустрілася річка, німфа впала на коліна та почала благати, щоб боги перетворили її на очерет. Пан наздогнав кохану та спробував обійняти її. Але боги виконали прохання дівчини й перетворили її на очерет, а Пан побачив у своїх руках лише кілька рослин. Він схопив цей оберемок, вирішивши, що очерет приховав від нього прекрасну діву і зрізав його ножем. Запізно зрозумів Пан, що сталося і швидко зібрав всі зрізані очеретини. Засмучений, він зітхнув і від цього подиху зібрані рослини заспівали. Так з’явився інструмент з легким звучанням, як подих вітерця.
Ця легенда є найпоширенішою. Її часто згадують під час концертів та представляють цей чудовий інструмент, розповідаючи глядачам цікаву історію. За час свого існування флейта зазнала сильних змін і до нас дійшли лише її основні види.
Багатоствольна флейта Пана, або сиринкс дійшла до сьогодення та у багатьох народів має різні назви: у румунів та молдаван – най, у Південній Америці – сампоньа, у литовців – скудучай, у поляків – мултанка, у китайців – пасьяо. Ці флейти можуть мати різну кількість трубочок, кожна з яких видає один тон. Вони можуть бути як з’єднані між собою, так і ні.
Для виготовлення багатоствольних флейт використовували різноманітний матеріал: очерет, бамбук, різні сорти деревини, кістки тварин, глину та навіть камінь, а сьогодні застосовують ще скло та пластик.
Бувають флейти Пана різних розмірів: від невеликих до чималих, розміром у людський зріст. Такі флейти настільки великі, що встановлюються на підлогу та досягають губ музиканта.
