Хроматичні кольори та їх основні властивості
У цій статті ми розглянемо питання «Що таке колір»? Почнемо спочатку.
По-перше, колір – це електромагнітна хвиля. По-друге, колір або кольоровий тон – це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття відповідно до складу спектра відбиваючого або випромінюваного ними світла. І у кожного кольору свій діапазон (для вимірювання довжини кольорової хвилі використовують нанометри):
Найдовші хвилі, що сприймає око людини – червоні, найкоротші – фіолетові. Більші за червоні – інфрачервоні та менші за фіолетові – ультрафіолетові хвилі людське око не сприймає.
Вивченням властивостей кольору та його впливу на людину митці займались з давніх-давен. Досліди Ньютона дали об’єктивну основу вирішення деяких проблем теорії кольору – це теорія оптичного змішування фарб, теорія взаємодоповнюючих кольорів. О.Зайцев у своїй праці «Наука о цвете и живопись» стверджує, що характеристики кольору належать сфері фізики та підлягають вимірюванню за якістю та кількістю світлових стимулів. Ці стимули в організмі людини викликають певні фізіологічні процеси, що стимулюють різноманітні психічні та емоційні реакції.
Основними властивостями кольору є колірний тон, світлота, насиченість.
Колірний тон або колір. Ознаки кольору, які мають на увазі, коли його називають: червоний, жовтий, зелений, брунатний, вохристий та інші і є – кольоровий тон. Ще простіше: назва кольору – це ознака кольорового тону. Тобто є червоний колір, але він поділяється на: краплак – темніший та кіновар – світліший.
Світлота кольору означає відмінність у середині одного і того ж кольорового тону. Це ступінь висвітлення або затемнення кольору, тобто коли у колір додається біла або чорна фарба.
Приклад світлотного забарвлення кольору
Насиченість – ступінь відмінності хроматичного кольору від рівного йому за світлотою ахроматичного, тобто ступінь «чистого» кольору без домішок ахроматичного.
Приклад насиченості кольору
Якщо порівнювати кольори між собою, то можна побачити, що в спектрі більш насичений – червоний, синій, фіолетовий і менш насичений – жовтий, зелений, блакитний. Насиченість кольорових фарб, барвників залежить від відсоткового співвідношення пігменту та наповнювача – складових фарб.
Митці при описі кольору використовують також поняття «чистота» – це ступінь наближення певного кольору до чистого спектрального.
Ступінь насиченості кольору залежить від його світлоти: з двох рівно насичених кольорів найбільш насиченим сприйматиметься світліший.
Другорядні властивості кольору
Ми вже розглянули основні властивості кольору, але є ще другорядні, які потрібно вивчати та розуміти. Тому що вироби декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва пристосовані для використання в інтер’єрі, одязі, прикрасах, а також застосовуються у рекламі та дорожніх знаках.
Так що це за властивості, запитаєте ви? Це властивості, які відповідають естетично-психологічному та асоціативному сприйняттю: «температура», «вага», «активність», «маса» тощо.
«Температура» – колірне світло, яке умовно можна розділити на дві частини. Перша частина – це довгохвильові, тобто червоний, помаранчевий, жовтий, що асоціюються у людини з сонцем, вогнем та мають назву «теплі». До другої частини – короткохвильової, належать блакитний, синій, фіолетовий. Вони викликають у людини асоціацію холоду, води, льоду та мають назву «холодні». Цей розподіл умовний. Наприклад, якщо в зеленому кольорі більше жовтого, то він набуває властивості «теплої» частини, якщо більше блакитного або синього, то він стає «холодним». Температура кольору може бути з’ясована тільки у порівнянні.
«Вага» або «маса». За основними властивостями кольори поділяються на «легкі» та «важкі». Світло-блакитні, бузкові та сріблясті відтінки, що асоціюються з повітрям, з відчуттям польоту, вважаються «легкими». Такі відтінки як оливкові, брунатні, чорні, взагалі темні, слабо насичені, вважаються «важкими». Всі колірні відтінки, які викликають почуття тяжіння до землі, засмоктування, як у трясовину, набувають якості ваги.
Фактура та колір
Розглянемо проблеми фактури та кольору. У предметному середовищі людина сприймає колір у співвідношенні до архітектурних предметних площин – підлога, стіна, тканина, інші поверхні речей та матеріалів. Наприклад, червоний оксамит за кольоровим тоном, світлотою та насиченістю рівний червоному шовку або червоному паперу, але у порівнянні з ними сприймається більш насиченим через багаторазове відбиття світла. Блискучі чорні поверхні (поліроване каміння, кухонні пристрої) суттєво відрізняються від чорних тонів сукна або оксамиту.
Отже, фактурою називається властивість поверхонь матеріалів та предметів, утворених характером їх обробки та якостями світловідбиття, що впливають на прийняття кольору зоровим апаратом людини.
Розрізняються три види фактури: матова, глянсова, блискуча.
Матова поверхня: дрібнозерниста, шорстка, що розсіює світло у різних напрямках. Вона однаково яскрава, сприймається рівномірно освітленою, нічого не віддзеркалює. Це фактура цегли, сукна, фетру, фоамірану, джуту, паперу, дерев’яної стружки, оксамиту, штукатурки тощо.
Глянсова поверхня: не віддзеркалює навколишні предметні форми, але блищить своєрідним, так званим шовковим блиском. Це фактура олійного фарбування, лакування, лінолеуму, різних пластмас, керамічного, порцелянового посуду, кахлів, окремого сорту паперу тощо.
Блискуча поверхня: зовсім гладка, відбиває світло в одному напрямку, віддзеркалює навколишній предметний світ, вкривається блиском. Це фактури скла, дзеркала, полірованого природного каміння або металу.
Деякі назви кольорів українською мовою
Треба розуміти, що колір на різних електронних пристроях може відрізнятися та не зовсім відповідати дійсності. Наприклад, ціановий колір у природі більш яскравий, блискучий, дзеркальний, ніж після електронної обробки.
У наступній статті ми ознайомимо вас з іншими особливостями кольорів. Слідкуйте за новинами нашого сайту.
