Нематеріальна культурна спадщина        21 Вересня 2017        503      

Осінній новий рік: святкування в традиціях землеробських народів

Для нас, жителів сучасної України, звичним і природнім є святкування Нового року в середині зими, 1 січня. Але така традиція є зовсім новою, вона була встановлена наказами імператора Петра І лише наприкінці XVII століття. До того часу, упродовж століть, початок нового року прив’язувався до початку або кінця землеробського циклу, до днів весняного або осіннього рівнодення і відзначався або на початку весни, або в середині осені. Тож, які національні традиції народностей, що живуть на Миколаївщині, зберегли дату святкування Нового року саме восени — далі й докладно.

Миколаївщина стала рідним домом для більш ніж сотні етнічних груп. Святкування нового року у звичаях різних народів, попри суттєві відмінності, має низку спільних рис. Новий рік — свято сімейне. Це час, коли вся родина збирається разом, коли згадують предків, забувають про всі сварки, пробачають образи і просять вибачення за умисну та неумисну кривду, заподіяну впродовж року. Це час, коли відкривається нова сторінка в житті й кожен сподівається на початок нового, щасливого етапу.

Новий рік у вірменів

Більша частина традиційних звичаїв та обрядів новорічних святкувань прийшли з найдавніших часів, мають символічне значення й пов’язані зі мріями про багатий врожай, добробут і багатство, здоров’я та процвітання сім’ї та общини. Наприклад, вірмени святкують аж три нових роки — крім сучасного, ще стародавній новий рік — Аманор, який припадає на день весняного рівнодення, та уособлює пробудження природи й надії на багатий врожай та Навасард, який святкується щорічно на початку серпня, починаючи з 2492 року — за вірменським церковним календарем. Обов’язковим елементом новорічного столу є хліб та страви з використанням приправи нгатзахік, яка вважається символом національного єднання вірменів та їхнього зв’язку з горою Масіс (Арарат) — серцем батьківщини. Загалом, на новорічному столі обов’язково повинні бути 7 видів фруктів та 7 страв, у тому числі — продукти, що починаються з літери «н» — нур, тобто гранат, нгатзахік, нуш, він же мигдаль, тощо. На Новий рік усі збираються в родинному колі, пробачають одне одному образи й дарують яблука.

Новий рік у євреїв

Традиційно восени святкують Новий рік представники єврейської громади. Свято триває два дні поспіль і цього року припадає на 21 вересня. Єврейський Новий рік має назву Рош-ха-Шана, що в перекладі з івриту означає «голова року». Напередодні свята хазяйка дому запалює свічки та накриває святковий стіл, на якому обов’язково повинні бути кругла здобна хала та яблука, які їдять із медом — щоб рік був солодким та щасливим. Крім солодощів, на новорічному столі повинні бути присутні голова риби, що символізує родючість і врожай, або барана — «щоб у наступному році бути в голові, а не у хвості», колечка моркви — «щоби багатство прибувало», гранат, як символ Божих заповідей, та фініки — «тамар» — фрукт, назва якого перекладається як «гіркота закінчилась». Вважається, якщо з’їсти фінік у новорічну ніч, то все погане й гірке залишиться в старому році.

Стародавні традиції святкування різноманітних важливих дат обов’язково несуть у собі відображення етнічної специфіки, виступають квінтесенцією, концентрованим вираженням духовної та матеріальної культури народів, тієї нематеріальної культурної спадщини, що залишили нам наші предки.

Тож, з Новим роком, земляки! Щастя та оновлення!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: