Культура — це, мабуть, чи не єдиний чинник, що відрізняє людину від усіх живих істот всесвіту. Хтось приєднується до світу прекрасного вдома, а хтось у закладах культури, зокрема, в клубних, де діти й дорослі можуть виявити та розкрити свої творчі здібності.
На жаль, у клубних закладів склалося реноме місця тільки для розваг. Навіть можновладці недооцінюють їхню роль у процесах державотворення, ідейно-морального виховання дітей та молоді, розвитку соціальної активності людей. Про ставлення до культури свідчить не тільки обмежене фінансування, а і присутність представників місцевого самоврядування на культурно-мистецьких заходах.
Основні питання «Школи клубного менеджменту»
Миколаївським обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи розроблена програма навчально-методичного проекту «Школа клубного менеджменту», куратором якого є заступник директора з методичної роботи Тетяна Нестерова.
Основні питання, що піднімалися під час навчання:
- вивчення основних документів нормативно-правової діяльності закладів культури клубного типу (ЗККТ) у сучасних умовах;
- документація діяльності клубного закладу (планування, облік роботи, звітність) та клубного формування;
- посадові інструкції, де визначаються права й обов’язки працівників; умови оплати, з чого складаються нормативи роботи закладу та працівників;
- правила контролю, планування та обліку часу роботи ЗККТ;
- перспективи діяльності в умовах децентралізації.
Найактуальнішим питанням є оплата праці клубного працівника, відсутність інформації про планування коштів на сферу культури.
Висновки
За підсумками проведених занять ми зробили такі висновки:
- Недосконалість нормативно-правової бази культурно-освітньої роботи, зокрема, клубної.
- Нинішні методи і принципи формування бюджетного фінансування малорозвинені й не відповідають нагальним сучасним потребам. З бюджету фінансується тільки заробітна плата, повністю або частково комунальні послуги. Відсутня мотивація комерційної діяльності ЗККТ.
- Штатний розклад повинен розроблятися для кожної клубної установи окремо залежно від основних функцій закладу. Не можна поєднувати в одній посаді творчі та обслуговуючі функції. Це нонсенс, коли в клубному закладі одна людина за мінімальну зарплатню виконує обов’язки керівника закладу й керівника колективу, костюмера, технічного працівника і сторожа.
- Кожен клуб повинен бути центром, де є можливість реалізувати культурні, дозвіллєві, творчі, громадські, соціальні запити людей, об’єднати та стимулювати до партнерських відносин у реалізації нагальних соціальних проблем місцевої громади.
- Відновити престиж професії. Останнім часом усі забули, що місцем розвитку аматорського мистецтва є саме клубний заклад.
- Скорочення кадрового складу призводить до дефіциту професійних фахівців у клубних закладах, зниження рівня їхньої роботи, занепаду матеріально-технічної бази. Як наслідок — зменшення мережі установ, припинення творчої діяльності аматорських колективів.
- Найболючішим питанням є підготовка професіоналів «клубників». У наших навчальних закладах вузько направлені фахівці не отримують достатньо знань і навичок для роботи в сільському клубі. Якщо про плани і звіти щось знають, то про види і складання кошторисів майже нічого. Звісно, що їм невідомо скільки коштів заплановано на фінансування їхніх закладів. Плани на рік не підтверджуються фінансовими запитами. То хто ж робить розрахунки та за якими даними?
- Якщо про досягнення аматорських колективів, які працюють у клубних закладах, та про проведені заходи в органів місцевого самоврядування та громадськості є якесь уявлення, то про організаційно-підготовчу роботу — ніякої інформації.
Нам, працівникам культури, треба бути більш активними в спілкуванні з громадськістю, уголос говорити не тільки про свої досягнення, а і про проблеми.
Саме нагальним питанням роботи клубних закладів культури у сучасних умовах і буде присвячена зустріч у вересневих заняттях «Школи клубного менеджменту». Тож слідкуйте за оновленнями.
