Новини        21 Листопада 2022        1244      

Як організувати роботу аматорських оркестрів та ансамблів народних інструментів на першій стадії роботи

Виконавське мистецтво на народних інструментах – складне і багатогранне явище. Та не менш багатогранними є і функції керівника оркестру чи ансамблю. Про першочергові кроки на цьому шляху – далі.

Види оркестрів за складом інструментів

В Україні існують різні за складом народні оркестри: українських народних інструментів, домрово-балалаєчні, баянів, акордеонів та інші. Найбільшого розповсюдження набув мішаний оркестр. У склад мішаного оркестру входять: група чотириструнних домр, сімейство оркестрових баянів, група балалайок (або гітар), бандури, цимбали, ударні інструменти та епізодично – сопілка. Іноді залучають інструменти симфонічного оркестру – флейту, гобой, дзвіночки, ксилофон та інші.

І швець, і жнець, і на дуді грець – фахівець!

Для того, щоб створити один із таких аматорських колективів у закладі культури, керівник цього закладу, перш за все, повинен мати у штаті фахівця з даного жанру. Фахівець, своєю чергою, вивчає творчий потенціал даної територіальної громади (наявність музичної школи, школи мистецтв, будинку творчості чи музичних студій при будинку культури) та готує необхідну матеріальну базу, яка є однією із найголовніших частин організаційної роботи на першому етапі створення колективу. До цього переліку входить спеціальне акустичне приміщення для проведення репетицій та наявність музичних інструментів, а надалі – концертні костюми.

На керівника покладаються службові обов’язки, згідно з якими він визначає діяльність даного колективу, керує всією творчою та виховною роботою.

Оскільки керівник оркестру чи ансамблю – це і диригент, і організатор, і педагог, і психолог, він повинен постійно розвивати естетичний смак, вміти розбиратися в художніх чеснотах творів, розвивати організаторські здібності для роботи з творчим колективом, формувати навички вибору репертуару.

Перші кроки керівника – це набір учасників та перевірка наявності музикального слуху і відчуття ритму, визначення виду музичного інструменту, на якому учасник бажає займатися. Після цього керівником складається розклад роботи колективу та вказується місце для проведення занять.

Як провести перше заняття

На перше заняття бажано запросити ансамбль чи невелику групу спеціалізованого закладу культури (коледж культури, музичний заклад чи філармонію) з концертною програмою, які наочно продемонструють віртуозність народних інструментів. Це посприяє позитивному впливу на новачків.

Заняття учасників на початковій стадії починається з правильної посадки, постановки рук, правильного звуковидобування. Керівник має постійно поєднувати практичну частину з теоретичною: вивченням нотної грамоти, правильним записуванням нот, на якому ладу вони притискуються, як вилучаються.
Початкову стадію роботи слід вести на найпростішому нотному матеріалі на типових інструментах: домра прима, гітара, баян, бандура, ударні інструменти на відкритих струнах або в першій позиції.

Необхідно чітко привчати оркестрантів відпрацьовувати деталі твору (за цифрами, частинами, епізодами), а саме:

  • сумлінне вигравання нотного тексту, дотримання єдиного ритму та сполучення різних ритмічних малюнків;
  • виконання прийомів гри ансамблевими групами залежно від характеру, стилю та остаточного темпу твору, точне і якісне виконання штрихів у запропонованому темпі та динаміці;
  • виконання єдиної зручної аплікатури, яка відповідає вимогам фразування, музичної виразності, робота над виконанням аплікатурних формул в групах;
  • розучування тексту з виконанням динамічних відтінків та фразуванням, торкаючись агогіки, метроритму, забарвленості звуку;
  • балансування співвідношення елементів фактури: мелодії, басу, оркестрової педалі, контрапунктів, фігурації та підголосків.

З самого початку важливо привчати оркестрантів до ансамблевої гри.

Орієнтована тривалість періоду підготовки до виступу оркестру українських народних інструментів – початківця з трьома – чотирма творами (4-5 місяців).

Підбір репертуару

Підбір репертуару є одним із найголовніших завдань діяльності керівника, який враховує рівень підготовки музикантів та плани закладу культури, в якому він працює.

З числа найбільш підготовлених оркестрантів можна готувати солістів і малі форми ансамблю, що урізноманітнить програму колективу, стимулюватиме виконавську майстерність учасників.

Для зростання виконавської майстерності планується необхідна кількість репетицій як групової, так й індивідуальної роботи та кількість часу на кожний вид репетиції.

Якщо дотримуватись цих правил, керівник обов’язково доб’ється якісного росту колективу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: