Ця стаття написана з метою надання методичної допомоги керівникам аматорських вокальних колективів клубних закладів. У ній висвітлено основні аспекти організації творчого процесу, добору репертуару, формування виконавських навичок та розвитку сценічної культури учасників. Матеріал спрямований на підвищення ефективності діяльності колективів, збереження та популяризацію національних пісенних традицій.
Одним із найважливіших напрямів діяльності аматорського вокального колективу є робота з репертуаром. Саме вдало підібрані твори формують творче обличчя гурту, сприяють розвитку виконавської майстерності учасників та забезпечують зацікавленість глядацької аудиторії.
Засвоєння нотного матеріалу
Деякі керівники самодіяльних хорів вважають, що якщо дати співакам ноти, це може спровокувати відтік учасників із колективу. Насправді ж це не так.
Безумовно, чудово, коли людина в дитинстві закінчила музичну школу – у такому випадку проблем зазвичай не виникає. Але серед учасників вокальних колективів таких – одиниці. Більшість не володіє нотною грамотою.
Попри це, керівник може і навіть має наполягати на тому, щоб у співаків у руках були саме нотні партії, а не лише тексти пісень. Так чи інакше, учасники поступово засвоюватимуть нотну мову – повільно, але впевнено.
Навіть просте графічне зображення руху мелодії вже є великою допомогою, особливо для тих, у кого провідним є візуальний канал сприйняття. Додатково ефективним є використання маркерів для виділення нотного тексту в партитурі – це допомагає краще орієнтуватися в матеріалі та швидше його засвоювати.
Робота з ритмом
Під час роботи над твором керівнику доцільно використовувати простукування ритму та тактування долей. На початковому етапі такі завдання можуть бути координаційно складними для учасників, тому інколи викликають у них негативні емоції та небажання виконувати ці вправи. Водночас такі тренування дисциплінують, допомагають краще організувати ритмічне відчуття та активізують кінестетичний канал сприйняття.
З кожним наступним заняттям координація рухів і відчуття ритму поступово вдосконалюються. Ефективною є вправа, під час якої однією рукою відбиваються долі такту, а іншою – ритм мелодії, із проговорюванням тексту або без нього.
Крім того, варто добирати різноманітні ритмічні вправи з урахуванням особливостей конкретного колективу. Це сприяє розвитку ритмічного чуття, активізує увагу та підвищує загальний тонус, додаючи заняттям динамічності. Як правило, після таких вправ у учасників помітно покращується настрій.
Вивчення партій
Дуже допомагає в роботі використання аудіозаписів голосу, коли керівник може окремо записати всі партії. Це стає суттєвою підтримкою для співаків, які не володіють нотної грамотою, під час вивчення творів, а також є одним із найефективніших способів роботи для аудіалів.
Звісно, самостійно займатимуться не всі. Більшість учасників із великим задоволенням відвідують репетиції, їм подобається виступати на концертах, але вдома працювати готові не завжди – і це варто прийняти. У такому разі намагаємося максимально ефективно використовувати час репетицій, приділяючи особливу увагу інтонації та роботі в правильній вокальній позиції.
Підбір творів
Що стосується репертуару, то на початковому етапі це, безумовно, робота в унісон, нескладний пісенний матеріал із невеликим діапазоном – у межах квінти–сексти. Це можуть бути знайомі твори, які легко сприймаються, зокрема народні пісні з елементами двоголосся. Важливо добирати якісний пісенний матеріал, добре написаний і водночас зручний для виконання, щоб він природно лягав на голос. Доцільно також сформувати репертуарний список саме для вашого колективу.
Для роботи a cappella також варто обирати нескладні народні пісні: починати з унісону, поступово додаючи двоголосся та триголосся. Після того, як сформується основний склад колективу – співаки, які впевнено тримають свої партії, можна переходити до опанування складнішого репертуару.
Участь у заходах
Участь у різноманітних заходах є надзвичайно важливою для учасників колективу. Адже творчим людям із часом стає замало співати лише в аудиторії для себе – виникає природна потреба реалізувати себе, поділитися результатами своєї праці з глядачами, публікою та отримати позитивний відгук. Навіть якщо вони цього не озвучують, бажання виступати на сцені й бути почутими залишається дуже сильним.
Оптимальним варіантом на початковому етапі є внутрішні концерти, на які запрошують лояльну публіку – родичів, друзів, знайомих. І навіть у такій, здавалося б, невимушеній атмосфері більшість учасників хвилюється, проте водночас відчуває щиру гордість після виступу. Адже дорослі – це ті ж самі діти, які прагнуть підтримки, визнання й радості від успіху.
Коли співаки переростають рівень домашніх концертів, поступово можна виходити на ширшу глядацьку аудиторію, що передбачає більшу відповідальність. У такому разі гарною практикою є участь у фестивалях неконкурсного типу, зокрема в тематичних концертах та заходах до календарних та святкових дат.
Рано чи пізно співаки виявляють бажання взяти участь у більш відповідальних конкурсних заходах. Важливо сформувати в учасників колективу правильне ставлення до конкурсів: сприймати їх насамперед як додаткову сценічну практику. І хоча отримувати нагороди, безумовно, приємно, не варто ставити за мету лише перемогу. У кожного – свій темп розвитку, свої завдання, головне – показати власний максимум на своєму етапі та продовжувати зростати далі.
Психологічні моменти
Не чекайте від співаків ваших темпів.
Враховуючи те, що музиканти – люди амбітні, вони постійно прагнуть створювати щось масштабне й вражаюче. Проте водночас важливо реально оцінювати можливості складу колективу. Завищений рівень програми, до якого співаки ще технічно не готові, може стати джерелом стресу й навіть призвести до напруження чи конфліктів.
Також не варто очікувати від учасників таких самих темпів, як у керівника. Адже керівники, як правило – професіонали, які здобували музичну освіту роками. Тому слід прийняти більш стримані темпи засвоєння матеріалу. Навіть коли з’являється відчутний прогрес, це не привід надмірно навантажувати колектив – важливо працювати поступово, поетапно.
Для відповідальних виступів доцільніше обирати програму трохи легшу за рівень колективу, щоб вона залишалася в межах його можливостей.
Часта зміна складу
Керівнику аматорського колективу слід бути готовим до частої зміни складу. Варто пам’ятати: як би співаки не любили свою справу, ніхто не ставитиметься до неї так, як ви. Для вас це справа життя, для них – ні. Періодично виникають ситуації, коли склад збільшується або скорочується: підготовлена програма для серйозного конкурсу, а тут половина колективу йде. Хтось виходить заміж, хтось народжує дитину, хтось змінює роботу або переїжджає, хтось змінює інтереси – причин може бути безліч. І знову доводиться змінювати плани та репертуар.
Коли приходять нові учасники й співають нестабільно, це, звісно, збиває тих, хто вже вистроївся. Тому приділяємо більше уваги новачкам і працюємо з ними індивідуально.
«Це має приносити задоволення»
Інколи, коли репетиційне навантаження стає надто великим, деякі співаки можуть проявляти невдоволення. Зазвичай це трапляється перед відповідальним виступом, особливо якщо щось не виходить. Якщо керівник спробує форсовано «натаскувати» новачка перед виступом, це буде неприродно, і людина після виступу може взагалі піти з колективу. Завжди варто з’ясовувати мотивацію новачків. Далеко не кожен прагне потрапити на сцену, тим більш конкурсну. Тому спочатку пояснюємо людині, куди вона прийшла, який буде режим репетицій. Для багатьох виступ на сцені може стати серйозним стресом, до якого учасники не готові. Тому важливо заздалегідь інформувати й проговорювати специфіку роботи колективу.
З колективом не потрібно дружити
Керівник колективу має залишатися керівником, а не приятелем. Щоб гідно організовувати дисципліну та процес, необхідно зберігати певну дистанцію. У деяких колективах усім прийнято звертатися на «Ви», незалежно від віку чи досвіду співаків.
Не зупиняйтеся на досягнутому
Сьогодні вирішальним є не стільки освіта, яку людина отримала, і навіть не те, наскільки добре вона навчалась, скільки здатність навчатися далі, не застрягаючи в догмах. Темпи змін у сучасному світі надзвичайно високі, час стискається, а життєвий ритм постійно прискорюється. Робочі процеси колективу теж потребують постійного оновлення.
Майже кожен з керівників здобув профільну освіту, можливо, навіть у авторитетних викладачів. У всіх різний досвід, і його не можна знецінювати. Проте ситуація, коли фахівець вважає, що його навчили раз і назавжди, і далі нічого вчити не потрібно, може стати фатальною. Навіть якщо робочі моделі керівника ефективні та дають добрі результати, важливо залишатися відкритими до нових знань і підходів. Як тільки людина починає вважати, що все знає, одразу втрачаються нові можливості.
Шукайте майстрів, які більш компетентні за вас, переймайте їхній досвід, вивчайте підходи та методики. Не бійтеся відкидати те, що вже не працює, навіть якщо цьому присвячено пів життя. Є люди, які роками тримаються за непрацюючі моделі лише через багато витраченого часу.
Не завадить ще раз переглянути книги з анатомії голосу або почати вивчати психологію. Йдіть не лише вузьким шляхом, а цікавтесь суміжними напрямками – адже правильні принципи роботи часто перегукуються у музиці, танцях, спорті чи акторській майстерності.
Іноді хочеться заспокоїтись і йти по інерції, але у творчості зупинка неприпустима: або вперед, або назад. У нашій справі підвищувати кваліфікацію можна нескінченно.
Чому, незважаючи на всі складнощі, ми працюємо саме з дорослими любителями?
У дорослих у житті дуже багато – «повинен», і водночас дуже мало дозволу для власних бажань. Усередині них часто прихований нереалізований потенціал. Робота з голосом для дорослих може стати неймовірно терапевтичною: людина починає чути себе, звучати, знову знайомитися зі своїм справжнім голосом і справжнім «я».
Це дуже глибокий процес, що виходить за межі «просто поспівати пісні» чи провести час. А коли робота відбувається в групі і звучить багатоголосся, ефект підсилюється в кілька разів. Приємно спостерігати, як учасники ансамблю розкриваються, як горять їхні очі, як після кожного виступу вони стають трохи іншими.
У аматорів цей процес особливо живий, справжній і навіть зворушливий. За той недовгий час, що людина співає у вокальному колективі, вона вбирає все, що може дати цей процес, і отримує нові імпульси для розвитку в інших сферах життя. Навіть якщо вони не пов’язані з вокалом, творчість пронизує все їхнє життя.
Бажаємо творчої реалізації всім керівникам та їхнім колективам!
