Ця стаття написана з метою надання методичної допомоги керівникам аматорських вокальних колективів клубних закладів. У ній висвітлено основні аспекти організації творчого процесу, добору репертуару, формування виконавських навичок та розвитку сценічної культури учасників. Матеріал спрямований на підвищення ефективності діяльності вокальних гуртів.
Індивідуальні особливості учасників колективу та їхнє врахування у роботі керівника
Хто приходить займатися?
Почнемо з умовного портрета наших співаків – тих, хто приходить займатися співом у дорослому віці.
Мотивація
Зацікавленість участі в вокальному колективі у кожного учасника різна: від нездійснених дитячих мрій і прагнення через освоєння вокалу розкріпачитися та стати впевненішим у собі – до бажання знайти захоплююче заняття, яке зробить будні яскравішими та більш насиченими. Підхід до занять слід будувати, враховуючи індивідуальні обставини та можливості: дехто з дитинства чув, що у нього немає слуху чи голосу; хтось завжди мріяв виступити на сцені; а хтось перебуває у постійному пошуку свого «Я» та способів самовираження.
Життєва ситуація
Слід враховувати те, що у багатьох учасників обмежені можливості для занять через брак вільного часу. Більшість із них мають дітей або онуків, сімейні обов’язки, роботу та інші повсякденні зобов’язання, але незважаючи на це намагаються приділяти час своєму захопленню. Деякі жінки навіть під час вагітності продовжують відвідувати репетиції та беруть участь у гастрольних поїздках. Після народження дитини вони знову знаходять час для відвідування занять, іноді навіть разом із малюком.
Учасники колективу мають розпорядок часу залежно від особистих обставин: одні працюють за стандартним розкладом п’ять днів на тиждень, у інших – гнучкий або ненормований графік. Трапляються й такі випадки, коли людина працює два тижні через два, тобто відвідує репетиції вдвічі рідше, ніж інші учасники колективу. Проте навіть за таких обставин це не повинно ставати причиною для припинення занять.
Навіть при всьому бажанні оптимізувати процес і вибудувати ідеальний репетиційний режим, життя завжди вноситиме свої корективи. Тому керівник повинен бути гнучким і вміти підлаштовуватися під обставини.
Музична підготовка
Суттєвою перевагою для керівника вважається наявність у учасників колективу досвіду навчання в музичній школі ще з дитинства. У такому випадку творчий процес відбувається значно простіше й швидше. Проте на практиці колективи частіше формуються з людей, які раніше не мали досвіду музичної діяльності, не володіють нотної грамотою і ніколи не займалися співом. Ця обставина суттєво впливає на процес засвоєння навчального матеріалу та на легкість його сприйняття.
Крім того, темпи оволодіння вокальними навичками у різних учасників можуть помітно відрізнятися. Дехто вже через кілька тижнів починає впевнено розуміти та орієнтуватися в нотах, тоді як іншим навіть тривалий час занять не завжди допомагає повністю опанувати ці вміння. Одні учасники майже інтуїтивно відчувають, у якому місці акорду має звучати їхній голос, а для інших це завдання виявляється значно складнішим або й недосяжним.
Ті навички, які учні музичних шкіл у дитячому віці здобувають відносно швидко, у дорослому віці формуються значно повільніше. З віком процес опанування нових умінь, розвитку пам’яті та психічних функцій ускладнюється. Саме тому під час роботи з дорослими учасниками колективу керівникові необхідно враховувати ці особливості.
Соціальний статус
В аматорському колективі серед учасників нерідко спостерігається велика різниця, зокрема за віком і соціальним статусом. Тут можуть зустрітися студенти, викладачі, лідери успішних компаній тощо. Об’єднати таку різновікову й різнопрофесійну групу в згуртований колектив іноді стає непростим завданням для керівника.
Слід зазначити, що учасники, які працюють викладачами або займають керівні посади, часто дуже непросто сприймають себе в ролі учнів. Особливо це проявляється у моменти, коли щось не виходить: вони можуть відчувати внутрішній спротив і думати: «Як так? Це ж елементарно, а я не можу зробити». Для них складно погодитися з ситуацією та визнати, що чогось не знаєш, можеш помилятися й потребуєш навчання. Перебування в ролі учня завжди передбачає певну міру вразливості, що може бути особливо складним для людини зі сформованим соціальним і життєвим статусом. Тому у роботі з такими учасниками для запобігання емоційній напрузі важливо проявляти максимум такту, зосереджувати увагу на виконанні завдання, підтримувати спокійний темп занять та формувати атмосферу безпеки й взаємної поваги.
Особливо складно буває, коли до колективу, яким керує молодий фахівець, приєднуються учасники старшого віку. У таких випадках вони можуть намагатися пояснювати «як правильно» або «як потрібно» виконувати завдання, а також виявляти покровительський тон у зверненні до керівника, який у їхньому сприйнятті виглядає як молода людина без значного життєвого досвіду.
У таких ситуаціях надзвичайно важливими є професійна впевненість керівника, глибоке знання специфіки роботи та чітке розуміння власних дій і їхньої мети. Будь-яка невизначеність одразу відчувається учасниками й може послабити авторитет керівника. Також необхідно з перших хвилин окреслити професійні межі. Саме чіткість позиції та внутрішня зібраність формують повагу до керівника, незалежно від віку учасників колективу.
Найважливішими якостями керівника є висока професійна компетентність, здатність до гнучкої взаємодії та лояльність у контактах із людьми. Не менш важливим є уміння володіти ситуацією та зберігати управлінську позицію. Керівник має тримати процес під контролем, водночас відчуваючи настрій колективу. За потреби він може проявляти твердість і принциповість, але без зайвої різкості.
Канали сприйняття
Відповідно до основ нейролінгвістичного програмування (ЛНП) люди відрізняються здатністю найбільш ефективно сприймати, засвоювати, обробляти та зберігати інформацію у залежності від ведучого каналу сприйняття. Звісно, у нас працюють усі канали, але як правило, один або два є ведучими. Беручи до уваги зазначене, люди за способом сприйняття інформації поділяються на:
Візуали – краще за все сприймають інформацію зором, для них дуже сприятливою буде будь-яка наочність, а також ефективні такі звернення: «Подивись», «Бачиш картинку».
Аудіали– це люди, які сприймають інформацію переважно на слух. Їхня частка від загальної кількості становить приблизно 15 %. Спостерігаючи роботу хормейстерів або викладачів вокалу, можна помітити, як вони на заняттях використовують власний голос, щоб допомогти учням правильно відтворювати ноти. Особливо це помітно у роботі з дітьми. Проте така стратегія виявляється ефективною насамперед для тих учнів, у яких переважає слуховий тип сприйняття.
Для візуала марно співати вухом – йому значно ефективніше показати схему або картинку, а в нотах позначити маркером хід його партії. Для аудіала ж навпаки: усе, що можна почути, а також словесні вказівки на кшталт «Слухай», «Як звучить», «Гучніше», «Тихіше», значно полегшують засвоєння матеріалу.
Кінестети – сприймають інформацію через відчуття, тому для них особливо ефективні команди типу «Відчуй». Усе, до чого можна доторкнутися або відчути на власному тілі, працює на відмінно і допомагає глибше зрозуміти матеріал.
Дигітали – найскладніші за всіх, їм потрібно все пояснювати через логіку та раціональність. Для них добре підкріплювати пояснення статистикою, схемами, науковими обґрунтуваннями, але без надмірної деталізації – лише коротко і зрозуміло. Вони будуть ставити багато уточнюючих запитань: «Де логіка?», «Який зміст?», «Як зрозуміти?».
Якщо колектив складається з людей різних типів сприйняття, завдання керівника полягає в організації подачі інформації так, щоб були задіяні всі канали сприйняття. Інакше, обмежуючись лише одним, зручним для себе способом, можна втратити увагу більшості учасників.
Матеріально-технічна база
Для забезпечення продуктивних репетицій потрібна певна матеріально-технічна база:
• добре провітрюване приміщення;
• стільці для всіх учасників;
• тексти пісень та нотні партитури;
• музичний інструмент (фортепіано або синтезатор);
• апаратура для відтворення фонограм, якщо немає концертмейстера.
Організація режиму занять
Кількість репетицій
Кількість занять визначається навантаженням керівника в закладі. Якщо керівник самостійно формує розклад, оптимально проводити репетиції двічі на тиждень по 2–3 години, залежно від поставлених завдань. Найзручніше, коли це припадає на парні дні. Якщо такої можливості немає, заняття можна проводити підряд із подальшою перервою.
Відвідування та запізнення
Дисципліна є одним із найважливіших організаційних факторів у роботі колективу. Правил повинні дотримуватися всі учасники, а запізнення на репетиції неприпустимі. Кожен учасник має з’являтися щонайменше за 10 хвилин до початку заняття. Хоча у великому колективі можуть траплятися хронічні запізнення або форс-мажорні ситуації, їх необхідно своєчасно коригувати. Для цього керівник має особистим прикладом демонструвати високий рівень організованості та дисципліни.
У цій статті читач ознайомився з основними аспектами організації творчого процесу. У наступній публікації «Абетка роботи з аматорським вокальним колективом (частина 2)» — ми розглянемо роботу з репертуаром у вокальному колективі та специфіку цього процесу.
