Нематеріальна культурна спадщина        24 Листопада 2020        686      

Будівництво оселі: народні традиції, повір’я та прикмети

У давнину вважали, що здоров’я, достаток і щаслива доля мешканців будинку залежать від того, наскільки правильно збудоване житло. Як обирали матеріал для будівництва наші предки, у які прикмети вірили, яких звичаїв дотримувалися під час будівництва — далі.

Листівка (кінець ХІХ – початок XX ст.) з колекції Юрія Тютюшкіна «Квітують мальви біля хати» // dozor.kr.ua

Прикмети та традиції з вибору будівельних матеріалів

Деревину та інші будівельні матеріали відбирали дуже ретельно, щоб вони мали не тільки добрі будівельні якості та необхідний набір ритуально-символічних характеристик, але й відповідали певним народним світоглядним уявленням.

За традицією, не можна використовувати для будівництва «злі» та «прокляті» дерева. Про осику старі люди казали, що вона — сатанівське, неосвячене, нечестиве дерево, адже на ньому повісився Юда, тому саме на осиці страчували зрадників і злодіїв.

Липа — щасливе дерево для будівництва // uriffm.org.ua

На Бойківщині, Лемківщині, Гуцульщині для будівництва використовували хвойні породи, а в низинах та передгір’ях — листяні, найчастіше — дуб і липу. На Закарпатті уникали дерев, що виросли на місці, де була церква — у такому будинку треба чекати на смерть. Не використовували дерева з наростами, щоб у мешканців не повилазили чиряки, а також дерева з двома стрижнями, щоби подружжя не сварилося. У лемків було своє «прокляте» дерево — тополя.

Не брали сухі, мертві дерева, адже їхнє використання погрожувало майбутнім господарям будинку сухотами. Оминали молоді дерева: людина, яка скоїть «вбивство» такого дерева, зламає собі кінцівки або ж помре раптовою смертю.

Хати на Закарпатті // zruchno.travel

На Закарпатті майстри використовували для будівництва лише рівні дерева, що росли на високих місцях і мали велику кількість дрібних кілець на розрізі: чим дрібніші кільця, тим міцнішою і твердішою буде деревина. На Волині не чіпали дерев, у які влучила блискавка («нещасливі дерева») та «виворот» — дерева, повалені буревієм.

Але найсуворіші заборони стосувалися дерев, що росли на дорогах і перехрестях. Вони ввжалися носіями злої чаклунської сили, що в майбутньому могла принести господарям нещасливу долю, хвороби та смерть.

Не менше заборон було й щодо вибору каміння. Його намагалися взяти з високого місця — гори або пагорбу. Не можна було використовувати каміння, що лежало біля шляхів та доріжок, бо люди будуть спотикатися, хворіти та помирати. Вважалося, що сім’я з такого дому ніколи не буде жити в достатку й закінчить свій вік у злиднях. На Волині глину для будівництва брали лише після панахиди в поминальні дні, на другий тиждень після Великодня.

Прикмети з вибору місця будівництва

Обрані дерева зрубували й починали будівництво. На Слобожанщині найкращим часом для заготівлі сировини був період після Трійці, коли дерева «в соку» й мають цілющу силу.

Хату будували на «чистому» місці — там, де не було доріг або стежок, цвинтарів і звалищ, де не проливалася кров та не було сварок, невдач, ударів блискавок і пожеж. Не можна починати будівництво на місці викорчуваного дерева: казали, що це місце вже мертве.

Під час вибору місця орієнтувалися на тварин: якщо майбутню ділянку «облюбовали» корови, кішки або собаки — це добрий знак. На Волині будували «по котові»: там, де кіт полюбляє лежати, там добре місце.

Хата на Слобожанщині // zruchno.travel

На Півдні, щоб остаточно переконатись у безпечності місця для будинку, ближче до заходу сонця на чотирьох кутах майбутньої будівлі насипали купки зерна. Якщо на світанку зерно було неушкодженим, це вважалося добрим знаком: злі сили не хазяйнують на цьому місці. На Волині й у Галичині ставили по всіх кутках склянки з водою та накривали їх хлібом. Потім дивилися: якщо в одній зі склянок води не було, то місце будівництва змінювали.

На Слобожанщині для перевірки місця новобудови використовували комах: посудину з ними залишали на ніч, а вранці перевіряли, якщо комахи зникли, то ділянка погана для будівництва. Якщо були сумніви, то радилися зі знахарями або досвідченими людьми. Часто практикували освячення ділянки перед початком будівництва.

Прикмети й традиції під час будівництва житла

У «легкий день» (не свято й не піст), на молодого або ж повного місяця, щоби достаток не переводився, починали будівництво. У кожній місцевості були власні уподобання щодо дня початку будівництва: на Слобожанщині уникали понеділка й середи, а на Волині, навпаки, середа та п’ятниця були сприятливими «жіночими» днями. Можна було починати будівництво у вівторок і четвер, але уникали суботи — як у суботу почнеш, то дуже довго робитимеш.

Толока під час будівництва житла // dyvys.info

Під кут будинку обов’язково поміщали своєрідну «жертву», найчастіше — монети (на добробут), ладан (для захисту від нечисті) та вовну (для тепла в оселі), хвою (щоб уникнути удару блискавки). На Волині, починаючи будівництво, під кожен кут поміщали хлібину й сіль, бризкали землю свяченою водою.

На Закарпатті для захисту оселі від ворожих дій недругів робили так: у зв’язку нижнього вінця зрубу ховали клапоть овечої вовни, освячений часник і шкарлупу з освячених яєць.

У день початку будівництва священник освячував землю. На ділянці ставили невеликий хрестик, який потім прибивали до даху нової хати. Під фундамент клали гроші — монети й купюри — «купували землю». На закладщину господар приносив майстрам свячену воду, гроші та чотири хлібини.

Квітка на даху — символ закінчення ще одного етапу будівництва будинку // prostir-ari.blogspot.com

Після зведення фундаменту на нього клали полотно або рушник, посипали монетами — «щоби життя в хаті було легким, рівним і багатим». Поширеною була традиція прикрашати новобудову квітками. Як правило, їх було три: першу майстри робили після закладки фундаменту, другу — після зведення стін, третю — після того, як накривали будинок дахом. Квітка була символом того, що справа зроблена і прийшов час розплачуватись із майстрами, ставити «могорич» та робити гостину для всіх, хто брав участь у будівництві.

Наступний етап — оздоблення житла, що мало не лише декоративне значення, але й захищало оселю та родину від злих сил.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: