У величезному різнобарв’ї видів рукотворної справи, якими багатий наш південний край, найбільшого поширення набув декоративний розпис. До вашої уваги декілька цікавинок про особливості цього виду мистецтва.
З давніх-давен
Українці споконвіку прикрашали декоративними орнаментами стіни сільської хати, посуд, меблі, тканини. Свідчення тому — численні етнографічні дослідження у різних регіонах країни, неповторні перлини класики української літератури, звичайний селянський побут. Традиційно в родині ця почесна місія відводилася лише жінкам. Малюнок на стінах народжувався одразу, без попередніх ескізів. Розмальовувалася хата двічі на рік — перед весняними й осінніми святами.
Чудове різнобарв’я
Кольорова гама, крім естетичного та художнього, несла вагоме смислове значення. Композиція створювалася з обмеженої кількості фарб, серед яких найпоширенішими були:
червоний — символізував силу сонця і вогню, радість життя;
жовтий — колір добробуту та врожаю;
зелений – символ весни та відродження природи;
чорний – колір всього невідомого й таємничого;
білий – колір чистоти, символ Вирію, де перебувають душі померлих;
коричневий — позначав матір-землю.
Фарби використовувалися натуральні: з ягід бузини, вишневого соку, сажі, лободи, пасльону, шовковиці тощо. До рослинного соку часто додавали суміш з різних видів глини. Таким чином майстрині одержували яскраву різнобарвну палітру. Для густоти до саморобних барвників додавали яєчний жовток чи молоко. Така фарба довго трималася на поверхні й зберігала яскравість.
Орнаментальність
Якщо уважно вдивлятися у кожну роботу окремо, то можна розгледіти багато спільного в побудові композиції, основах орнаментального малюнку. У наших пращурів улюбленими символами були:
- дерево життя, що привносило в домівку щастя, відвертало нечисть, всяку ворожу силу;
- сонце, яке символізувало світло, знання, справедливість;
- квіти — символ продовження життя. Люди казали: «Оселя, сповнена дитячим сміхом, — немов Божий квітник»;
- птахи — душі людей, охоронці роду, порадники у підборі пари.
Cучасність
Надзвичайний політ творчої фантазії та багатий вибір розписних мотивів, барвисті переливи фарб і смілива гра контрастів, декоративність і майстерність — все це притаманне й сучасним майстрам Миколаївщини:
- Олена Коркішко, Людмила Гацура, Олеся Сайковська, Ярослава та Ольга Гончарук — з Миколаєва;
- Наталія Ракітіна та Алла Бондарева — з Баштанського району;
- Ольга Малик — з Новоодеського;
- Стефанія Чаплигіна — з Березанського;
- Людмила Гострик — з Новобузького району.
Ці художниці обласного народного творчого об’єднання «Прибужжя» залюбки продовжують давні розписні традиції, привносячи в них щось своє.
І вже цієї суботи, 18 березня 2017 року, у прихильників прекрасного мистецтва декоративного розпису є чудова можливість долучитися до майстер-класів, які презентуватимуть мисткині під час обласного огляду вокальних колективів та хорових груп «Материнська пісня».
Ласкаво просимо!