Новини        17 Березня 2017        1915      

Декоративний розпис — візитівка Миколаївщини

У величезному різнобарв’ї видів рукотворної справи, якими багатий наш південний край, найбільшого поширення набув декоративний розпис. До вашої уваги декілька цікавинок про особливості цього виду мистецтва.

Таця. Автор: Олеся Сайковська

З давніх-давен

Українці споконвіку прикрашали декоративними орнаментами стіни сільської хати, посуд, меблі, тканини. Свідчення тому — численні етнографічні дослідження у різних регіонах країни, неповторні перлини класики української літератури, звичайний селянський побут. Традиційно в родині ця почесна місія відводилася лише жінкам. Малюнок на стінах народжувався одразу, без попередніх ескізів. Розмальовувалася хата двічі на рік — перед весняними й осінніми святами.

Чудове різнобарв’я

Кольорова гама, крім естетичного та художнього, несла вагоме смислове значення. Композиція створювалася з обмеженої кількості фарб, серед яких найпоширенішими були:

червоний — символізував силу сонця і вогню, радість життя;

жовтий — колір добробуту та врожаю;

зелений – символ весни та відродження природи;

чорний – колір всього невідомого й таємничого;

білий – колір чистоти, символ Вирію, де перебувають душі померлих;

коричневий — позначав матір-землю.

Фарби використовувалися натуральні: з ягід бузини, вишневого соку, сажі, лободи, пасльону, шовковиці тощо. До рослинного соку часто додавали суміш з різних видів глини. Таким чином майстрині одержували яскраву різнобарвну палітру. Для густоти до саморобних барвників додавали яєчний жовток чи молоко. Така фарба довго трималася на поверхні й зберігала яскравість.

Метелики. Автор: Наталя Ракітіна

Орнаментальність

Якщо уважно вдивлятися у кожну роботу окремо, то можна розгледіти багато спільного в побудові композиції, основах орнаментального малюнку. У наших пращурів улюбленими символами були:

  • дерево життя, що привносило в домівку щастя, відвертало нечисть, всяку ворожу силу;
  • сонце, яке символізувало світло, знання, справедливість;
  • квіти — символ продовження життя. Люди казали: «Оселя, сповнена дитячим сміхом, — немов Божий квітник»;
  • птахи — душі людей, охоронці роду, порадники у підборі пари.

Янголятка. Автори: Ярослава та Ольга Гончарук

Cучасність

Надзвичайний політ творчої фантазії та багатий вибір розписних мотивів, барвисті переливи фарб і смілива гра контрастів, декоративність і майстерність — все це притаманне й сучасним майстрам Миколаївщини:

  • Олена Коркішко, Людмила Гацура, Олеся Сайковська, Ярослава та Ольга Гончарук — з Миколаєва;
  • Наталія Ракітіна та Алла Бондарева — з Баштанського району;
  • Ольга Малик — з Новоодеського;
  • Стефанія Чаплигіна — з Березанського;
  • Людмила Гострик — з Новобузького району.

Ці художниці обласного народного творчого об’єднання «Прибужжя» залюбки продовжують давні розписні традиції, привносячи в них щось своє.

І вже цієї суботи, 18 березня 2017 року, у прихильників прекрасного мистецтва декоративного розпису є чудова можливість долучитися до майстер-класів, які презентуватимуть мисткині під час обласного огляду вокальних колективів та хорових груп «Материнська пісня».

Ласкаво просимо!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: