В Україні проєктування у сфері культури як інноваційна, альтернативна форма організації культурно-дозвіллєвої діяльності починає впроваджуватись у середині 90-х років XX століття. Слід зазначити, що проєктна діяльність у сфері культури на сучасному етапі потребує ретельного вивчення, аналізу та широкого впровадження як ефективної форми роботи.
Проєкти у сфері культури – це організаційно-управлінська діяльність, яка стимулює творчу активність працівників культурної сфери й спрямована на розробку комплексу проєктних заходів, що сприяють ефективному вирішенню актуальних проблем культури в умовах визначених часових рамок.
Сучасний фахівець має бути не лише гарно підготовленим до професійної діяльності, але й вміти самостійно орієнтуватися в потоці
нових, сучасних інноваційних технологій, творчо підходити до вирішення професійних завдань. Усвідомлення працівником сфери культури значення проєктної діяльності, формування та розвитку проєктної компетентності та проєктної культури, знань та навичок сприяє підвищенню його професійного рівня.
На сучасному етапі проєктна діяльність є специфічною та ефективною формою культурно-дозвіллєвої роботи, дієвим та ефективним способом організації, виявлення та збільшення ресурсного потенціалу сфери культури шляхом взаємодії з органами влади, іншими інституціями та партнерами (іноді закордонними партнерами). Проєктування у сфері культури дозволяють залучати різні альтернативні ресурси та є ефективною сучасною моделлю керівництва. За допомогою культурних проєктів з’являється більше можливостей досягати та поєднувати традиційні та інноваційні методики та технології в сучасній культурі, що істотно впливає на забезпечення культурного різноманіття і підвищення культурного рівня різних категорій населення.
Культурний проєкт — це певна культурна ініціатива, що допомагає отримати нові знання, навички, досвід щодо розробки та втілення цікавої ідеї.
Особливістю культурних проєктів є:
- прив’язка культурного проєкту до конкретних соціально-економічних, демографічних, культурних особливостей (традицій), способу життя населення або соціально-демографічної групи певного регіону чи місцевості;
• проведення досліджень з вивчення попиту на дозвіллєві, культурні, освітні, оздоровчі та інші послуги;
• розробка спільних проєктів за участю державних та муніципальних служб, громадських організацій, комерційних структур;
• стимулювання розвитку та підтримка конкурентоспроможних проєктів, потенційно привабливих для сталого розвитку певного регіону;
• підтримка нових локальних культурних продуктів, які популяризують культурну спадщину регіону та стимулюють його туристично-пізнавальний потенціал, зокрема які націлені на збереження, розвиток та рекламу народних ремесел та промислів;
• використання нових підходів та нових технологій у регіональних ініціативах в поєднанні з елементами локального культурного надбання;
• просування місцевої культури, культурного різноманіття й цінностей національних меншин та їх гармонійне співіснування в межах регіону.
Готовність працівників культури до інноваційної діяльності визначається їх здатністю створювати, сприймати, реалізовувати нововведення, а успіх інноваційної проєктної діяльності закладів культури залежить від сформованості їх проєктувальних знань, вмінь та навичок. Отже, основою готовності працівників культурної сфери до інноваційної проєктної діяльності є формування та розвиток їх проєктної культури та проєктної компетентності як невід’ємної складової професійної компетентності.
Щодо визначення понять «компетентність» та «професійна компетенція» зазначимо, що компетентність у перекладі з латинської competentia – означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна в певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній.
Компетентність – це ступінь кваліфікації працівника, яка дозволяє успішно розв’язувати задачі, що стоять перед ним. Компетентність визначає здатність працівника якісно, ефективно і без помилок виконувати свої функції як у звичайних, так і в екстремальних умовах, успішно освоювати нове і швидко адаптуватися до умов, що змінюються.
Професійна компетенція працівників культурної сфери – це здатність сприймати, створювати, реалізовувати нововведення, а успіх інноваційної діяльності у сфері культури залежить від сформованості проєктних умінь та навичок працівників цієї сфери. Отже, основою готовності працівників культурної сфери до інноваційної діяльності є певний рівень їх проєктної культури, а проблеми формування та розвитку проєктної культури на сьогодні є вкрай актуальними, оскільки це відповідає потребам та викликам сьогодення.
Під час війни сфера культури зазнала відтік спеціалістів, скорочення фінансування, зниження попиту на культурні продукти та послуги. Проте, життя продовжується і потрібно шукати та впроваджувати нові ефективні методи й форми роботи, підвищувати свою професійну компетентність, опановувати знання та навички щодо проєктної діяльності у закладах культури.
