Нематеріальна культурна спадщина        06 Липня 2017        403      

Свято Івана Купала: історія, обрядовість та магія Купальської ночі

Коли запашне червоне літечко в самому розпалі, з веселими ігрищами та гучними співами до нас приходить свято Івана Купала. У чому ж неповторна магія Купальської ночі, чому наші пращури по-особливому ставилися до купальської обрядовості, а яку таємницю відкриває щасливчику чарівна квітка папороті — найцікавіше лише для читачів нашого сайту!

Трохи з історії

Як стверджують етнологи, Бог Купайло «приходить у вінку», коли настає найдовший у році день: за старим стилем це припадало в ніч із 21 на 22 червня. Купайлом звався Бог літнього рівнодення, покровитель шлюбу, кохання, подовження роду. Купало, що походить від слова «купа», означає поєднання статей, вступ у шлюб. Свято прийшло до нас майже незмінним із прадавніх дохристиянських часів. Традиційно, на великі сонячні свята припинялися всі війни, бо вважалося великим гріхом осквернити святе Сонце марним кровопролиттям. З роками народне свято нашарувалося на церковне — відзначення Різдва Івана Хрестителя, і нині святкується 7 липня.

Купальська обрядовість

Відомий етнограф, професор Степан Килимник так описує традиції святкування: «Свято Купала відбувалося, коли сонце приходило до зеніту — найвище підіймалося над землею…. Уся рослинність досягала свого апогею, усе нестримно росло, розцвітало, усе множилося, раділо. Раділи й люди… Раділо завзяття молодече…» На Купала Вогонь і Вода вступають у священний шлюб, що й символізують купальські обряди: вогняне колесо, яке пускають у річку, освячує воду і є кульмінацією всього свята. Саме після такого освячення води всі йдуть купатися. Вдень, напередодні Купала, дівчата збирали трави і квіти для віночків, обов’язково намагаючись нарвати барвінку — символу щасливого шлюбу. А ще шукали чар-зілля (тирлич-траву), щоби причарувати суджених. Дівчата носили травичку в себе за пазухою і приказували: «Терліч, терліч, хлопців поклич!»

Магія Купальської ночі

Чарівна купальська ніч, скільки в ній романтики, зачарування природою й молодістю! За легендою, тільки цієї ночі квітне папороть, і щасливець може здобути найкрасивішу квітку, що горить, наче вогонь. Народ вірив, що магічна квітка відкриє шукачам таїни Всесвіту. Саме в цю ніч молодь радіє, парується і створює нові сім’ї. Купальський шлюб у народі вважався найбільш сприятливим для народження дітей. Вірили, що дитина, зачата на Купала, буде здоровою та щасливою. Цікаво, що купальські діти народжуються на Великдень. Такі збіги в часі наш народ високо цінував і надавав їм важливого значення.

Увечері або вже пізньої ночі дівчата пускали на воду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічками. І спостерігали: якщо вінок пливе добре, а свічка горить, то дівчина упродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці — доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко і пристане до якогось берега, звідти і прийде суджений. Молодиці також ворожили на вінках, закидаючи їх на гілки дерев, щоби бути в парі. Люди вірили, що на Івана Купала по землі ходить людське щастя, дерева і тварини розмовляють між собою, переходять із місця на місце, у лісі все оживає. Адже й уся нечисть святкує Купала: по полях і в лісах бродять русалки, мавки, відьмаки, вовкулаки. Відьми в цю ніч злітаються на Лису гору, а потім крадуть і ховають місяць.

Очищення й захист приносили обряди стрибання через вогнище, купання в річках. Люди ніби брали приклад у сил природи, зливаючись із ними в єдину гармонію. Ще до сходу сонця дівчата йшли до криниці по воду. І кожна намагалися бути першою, першою набрати води, і першою піти. Набравши води, дівчина дивиться на своє відображення: як сама собі подобається, то буде подобатися і хлопцям. Потім трохи відпиває водиці й поспішає додому, щоби ніхто її не бачив. А на порозі вже мати зустрічає доню, бере воду й готує для дівчини купель для голови з травами любистку, м’яти та чорнобривців. А потім зранку вже вся сім’я йде набиратися життєдайної сили природи, ходити по росі.

Цілюща сила купальських рослин

Земля на Івана Купала отримує найбільшу силу Сонця. Тому люди вірять, що й рослини, зібрані на світанку, наділені потужною цілющою силою. А збирати зілля потрібно досвітку, щоби ніхто не бачив, бо вже після полудня трави гублять свої чарівні властивості. У традиціях болгар було повір’я, що потрібно зібрати сімдесят сім різних трав, а головне — знайти маленьку жовту лісову квітку підмаренника, який розквітає майже перед самим святом і вважається символом здоров’я. Підмаренник обов’язково вплітався у великій спільний вінок із цілющих трав, який жінки починали плести ще вранці. Після чого всі жителі села проходили через нього, щоби бути здоровими протягом усього року, захищеними від міфічних злих подихів, а також для довголіття. Зібраними лікарськими травами обвивали гілки яблуні, груші та інші фруктові дерева, які несли благоденство людям. Вінки, сплетені з цілющих трав, зберігалися протягом усього року у якості домашньої аптеки для здоров’я родини.

Зі святом Івана Купала! Нехай множиться й шириться рід людський, напуваючися живильною силою природи!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: