Нематеріальна культурна спадщина        01 Вересня 2017        1437      

Вересневий час — сім погод у нас: прикмети й повір’я першого місяця осені

Відшумів спекотний та грозовий серпень, настала благодатна пора ранньої осені. У народі час цей називали по-різному: роеном, ревуном, сівнем. Сьогоднішня назва вересня пов’язана із цвітінням пахучого та цілющого вересу, який не тільки зцілює від безлічі хвороб, але і вважається квіткою удачі та могутнім оберегом. Про свята і прикмети першого місяця осені, а також багато цікавих подробиць із вересневого народного прогностика докладно і змістовно лише для наших читачів.

3 вересня наші пращури молилися до святого мученика Юди-Тадея — апостола милосердя, покровителя в найскладніших, безнадійних та розпачливих обставинах, опікуна всіх знедолених, убогих та сиріт, покривджених та засмучених, великого чудотворця, чудесного заступника в несправедливих судових процесах та помічника в навчанні та іспитах. До святого Тадея зверталися наші предки з дев’ятиденною молитвою із проханням «прогнати із серця чорні думки та хмари смутку», позбавити від тривоги, неспокою та падіння духу. У народі казали: «На Тадея не журися — у хаті хлібець завівся».

4 вересня Боголіпа, цього дня настають перші осінні приморозки, починається павутинольот. За народними прикметами, якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло. Якщо ж павутиння обмаль — чекай на суху осінь.

5 вересня, на Луку, та 10 вересня, на Мусія, уважно спостерігали за початком листопаду: падолист лягає горілиць — до холодної зими, а навпаки — зима буде теплою й ситою. Якщо ж дубовий лист міцно тримається на дереві — зима прийде з лютими морозами.

11 вересня відзначається день Усічення Голови Святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, або, як кажуть у народі, Головосіка чи Івана Пісного. Цього дня намагалися нічого не різати, не рубати та не пиляти, дотримуватися посту. Варити та їсти борщ цього дня — вважалося гріхом. На Головосіка раділи грому, бо він віщував довгу й теплу осінь.

З великою повагою святкували наші предки 14 вересня Преподобного Сімеона Стовпника, або святого Семена, днем пам’яті якого розпочинається церковний рік за Юліанським календарем. За козацьких часів на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше урочисто саджали їх на коней. Згідно із літописами, ця традиція прийшла ще із часів Київської Русі, де на Семена княжичі проходили урочистий обряд ініціації — посвяти у воїни, у чоловіки. Із Семена бралися до роботи сільські майстри — ткачі, столяри, стельмахи, ковалі. Початок роботи справляли урочисто, цього дня влаштовували свято вогню — «свіччине весілля», яке тривало тиждень.

19 вересня вшановували День чуда Архангела Михаїла. На Михайла не можна було ні з ким сваритися, адже вважалося, що все, що сказано в запалі в цей день, обов’язково справдиться.

21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці, у народі свято має назву Другої Пречистої. Традиційно влаштовувалися гостини, господині пекли калачі. Дівчата до сходу сонця молилися Богородиці про добрих і багатих женихів. З Другої Пречистої починався період сватань, проте весілля можна було справляти тільки з Покрови.

27 вересня, за тиждень після Пречистої, святкували Воздвиження Чесного й Животворчого Хреста Господнього, у народі свято називали Здвиженням. З цього дня настають холодні дні, і птахи відлітають до вирію.

30 вересня день Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Жінки в цей день не починали ніякої важливої роботи.

Вересневий народний прогностик

На Семена ясно — осінь буде погожою й теплою.

Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай сніжного Різдва.

Птахи дружно відлетіли у вирій — до суворої зими.

Гуси тримають дзьоби в пір’ї — перед заморозками.

На ялинках виросли шишки знизу — на ранні морози, а зверху — зима закінчиться рано.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: