Нематеріальна культурна спадщина        20 Лютого 2017        1026      

Традиції Масляного тижня

До нас прийшла Масляна, широка й весела, з гучними гуляннями, великими хороводами і смачними млинцями. Звідки бере свій початок маслянична обрядовість, які секрети таїть у собі кожен день свята, що таке «Колодка», і як наші пращури лякали зиму — пропонуємо для вас чимало цікавинок про традиції масляного тижня.

Фото: epizod.ua

Масляна, Масляна, яка ж ти мала — якби ж тебе сім неділь, а посту одна!

Масляна — останній тиждень перед Великоднім постом. У 2017 році він триватиме з 20 до 26 лютого включно. Масляна седмиця має багато історичних назв: Загальниці, Колодій, Сиропусний тиждень, Пущення, Сиропуст, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця, Ніжкові заговини. Маслянична обрядовість сягає ще часів передхристиянської духовної культури і спрямована на магічне заклинання тепла, доброго врожаю. Традиційно свято вважалося жіночим, хоча участь у ньому брали й чоловіки. Для того, щоби долучитися до святкування, чоловіки виставляли жінкам могорич.

Цей час проводили весело: з різними забавами, іграми, адже попереду передбачалося сім тижнів посту.

Розваги та гуляння на Масляну

Протягом масляного тижня щодня молодь збиралась на вечорниці. Юнаки та дівчата засиджувались до третіх півнів, бо це було останнє «хатнє» гуляння, після якого молодь збиралася вже на вулиці.

Кожний день Масляної має певне символічне значення або назву та власні цікаві звичаї та розваги. Обрядові страви носили ритуальний характер: масло, сир, вареники із сиром, млинці.

Починався тиждень Масниці з «зустрічного або переломного» понеділка. Жінки йшли до корчми, де й розпочинали свято. Якщо ж до їхньої компанії хотіли долучитися чоловіки, то їм чіпляли колодку, зняти яку можна було лише за могорич. Зустрічного понеділка прийнято пригощати батьків млинцями.

У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата — суджених. Потім на вулиці влаштовуються веселі забави, які тривають майже весь день.

Третій день Масляної називався «ласунець», коли теща запрошувала до себе в гості зятя й частувала його млинцями.

Четвер у народі називали «Широкою Масницею». Люди чекали цього дня та приказували: «Розгуляй-четвер прийде, жарт і пісню принесе».

Широкого четверга молодь влаштовувала «розгул» із танцями, іграми та розвагами, пригощали один одного млинцями, варениками із сиром.

П’ятниця — тещині вечірки, коли вже зять частував свою тещу. Після гарного застілля зять катав свою тещу вулицями села або ж міста. Дорогу обирав залежно від характеру тещі: злу та сварливу віз по нерівній дорозі, а лагідну — по рівній.

У суботу були «зовицині посиденьки»: молода невістка запрошувала в гості зовиць — сестер чоловіка — та частувала їх обідом.

Неділю — останній день Масляної — називали Пущенням. Готуючись до Великого посту, потрібно було пройти духовне очищення, попросити вибачення в родичів, сусідів за всі провини та завдані образи. На Пущення й малі, і дорослі просили один в одного пробачення, молили про все забути. Водночас приказували три рази: «Простіть мене, люди», а йому відповідали: «Бог простить».

Фото: 29palms.ru

Колодка

Відомий етнограф Степан Килимник пише, що звичай чіпляти колодку на Масляну розповсюджений на всій Україні, і на Миколаївщині зокрема. На останньому тижні перед Великим постом, у понеділок, жінки сходилися до корчми. Клали на стіл сповите поліно, яке називали «Колодкою», «Колодієм», і вигукували: «Народився Колодій! Колодій народився!» Водночас співали пісень, які зазвичай співаються на родинах, іменинах.

Тричі обходили навколо столу. Коли в хату заходили чоловіки, жінки прив’язували їм колодку до ноги. Чоловік мав віддячити жінці за колодку — переважно купували напої, пізніше солодощі та інші частування.

Жінки робили колодки з макогонів, замотуючи їх у пелюшки та хустки. Макогон ставав схожим на ляльку. Цікавою особливістю за давніх часів було те, що пелюшки для Колодія брали від трьох хат, що мали новонароджених немовлят, а також сповивач, і ними сповивали Колодія. Така деталь підкреслює значення цього обряду — сприяння родючості, створенню сім’ї та народженню дітей. Отже, тут наявні ознаки давнього рожаничного культу.

На другий день — у вівторок — Колодку носили по селу та прив’язували до ноги тим парубкам, які не одружилися в шлюбний період, «старим парубкам». Так тривало цілий тиждень, поки в суботу Колодій не «помирав», і його «оплакували», справляючи «поминки» — останній масляничний бенкет перед християнським постом. Пізніше, коли значення обряду забулося, колодку стали в’язати й неодруженим дівчатам, і їхнім батькам.

Спалювання опудала Зими

Це дуже відомий і поширений обряд на Масляну. Проводиться для того, щоби налякати зиму й запросити весну. А щоб очистити шлях весні, спалювали опудало Зими. Вогонь символізував оновлення й нове життя. Коли опудало горить, навколо багаття заводять хороводи, співають пісні, закликаючи весну, промовляючи: «Масляна, Масляна, яка ж ти мала — якби ж тебе сім неділь, а посту одна!»

Фото: us-sk.ru

Бажаємо вам смачних млинців, яскравих емоцій і веселого святкування! З Масляною!

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: