Часто співакам-початківцям складно виконувати твори у високій теситурі. На що необхідно звертати увагу при такому співі — далі у статті.
1. Головний резонатор
Для «головного голосу» характерна відсутність зайвого повітря, адже при правильному співі воно перетворюється у звук. За звучанням «головний голос» має менше обертонів, аніж ноти вашої примарної зони, оскільки грудний резонатор при такому співі не працює.
2. Звук із повітрям
Другий спосіб співу у високій теситурі — фальцет. Його специфіка полягає в коливанні країв голосових зв’язок. За звучанням він м’який і чуттєвий.
3. Змішані регістри голосу
Третій спосіб — «мікст» (у перекладі з лат. «змішаний») — це об’єднання головного та грудного регістрів задля об’ємнішого звучання голосу. Досягти мікстового звучання можна за допомогою посилення роботи головних резонаторів — так званий спів у «маску».
4. Збереження обертонової окраси голосу
Професійні співаки для співу високих нот використовують прийом «Belting», завдяки чому під час співу зберігається розмовна позиція, міць та обертонова окраса голосу.