У цій статті ми розглянемо, як приклад застосування динамічних відтінків, українську народну пісню «Чорна рілля ізорана». Цей твір вважається народною козацькою історичною баладою, де застосовується велика кількість динамічних відтінків, підпорядкованих глибокому драматичному літературному тексту.
Пісня виконана в куплетно-варіаційній формі із застосуванням різних хорових фактур. Дуже важливий підбір солістів, які б «зливалися» за тембром звучання, манерою подачі звуку, образним розумінням змісту.
Чорна рілля ізорана, гей, гей,
Ще й кулями засіяна.
Білим тілом зволочена, гей, гей,
І кровію сполощена.
На тім дубі ворон кряче, гей, гей,
А за сином мати плаче.
Не плач, мати, не журися, гей, гей,
Твій син в війську оженився.
Взяв він собі за жіночку, гей, гей,
В чистім полі могилочку.
Візьми, мати, піску жменю, гей, гей,
Посип його по камені.
А коли той пісок зійде, гей, гей,
Тоді син твій з війська прийде.
Нема піску, нема сходу, гей, гей,
Нема сина із походу.
Варіантів тексту є багато, але кожен керівник повинен підібрати той, що найбільш підійде до виконавських можливостей свого колективу. Ось в такому варіанті, літературній редакції та обробці заслуженого працівника культури України, професора МФ КНУКіМ Омеляна Шпачинського, виконав народний ансамбль української пісні Степівського СБК Миколаївської громади (керівник заслужений працівник культури України Олександр Ракомін) на Всеукраїнському фестивалі – конкурсі козацької пісні «Встань, козацька славо! Засвіти знамена!» (м. Радивилів, Рівненська область), де здобув перше місце.
Керівник, для більш емоційного та різноманітного сприймання, у перших трьох куплетах та останньому застосував виконання жіночого дуету, у четвертому та п’ятому – перша фраза починається темою чоловічої групи, а жіноча партія має лише окремі фрази, потім зливаються всі голоси. У шостому та сьомому куплетах – мішана група колективу.
Перший та другий куплети починаються на mр, протяжно, поступово вводять слухача на поле бою, де лежить вбитий козак.
У третьому куплеті динаміка посилюється на mf (помірно голосно), оскільки вступає весь хор (на mр).
На тім дубі ворон кряче, гей, гей,
А за сином мати плаче.
Омелян Шпачинський у цім куплеті зробив акордовий виклад, що дає емоційне підсилення та звукову підтримку солістам. Але, у третій фразі на словах «…мати плаче» звук філірується, бо плач матері повинен бути тихий, сумний, убитий горем. Солісти (альт та сопрано) повинні добре володіти стійкими навичками співочого дихання й умінням підсилювати та філірувати цей звук.
Четвертий куплет
«Не плач, мати, не журися, гей, гей,
Твій син в війську оженився» звучить на f-форте.
П’ятий куплет
«Взяв він собі за жіночку, гей, гей,
В чистім полі могилочку» починається на f, але 3 та 4 строка звучить на p–тихо, на сильній опорі дихання, щоб було виразно чути кожне слово, а за повтором хор співає закритим ротом на ммм, як реквієм.
У наступних 5 та 6 куплетах прискорюється темп та зростає гучність на mf, друга та третя фраза на f. Повтору немає, зразу виконується 6 та 7 куплети з переходом у кульмінацію.
Візьми, мати, піску жменю, гей, гей,
Посип його по камені.
А коли той пісок зійде, гей, гей,
Тоді син твій з війська прийде.
Восьмий куплет виконує дует, від особи матері, показує її відчай, біль та безнадійність. «Нема піску, нема сходу, гей, гей,
Нема сина із походу».
Спочатку перша фраза куплету виконується на mf (альт). Коли вступає сопрано (друга фраза), звук підсилюється на f. Після повтору солістами слів «…нема сина із походу», звук філірується на р-піано. Коли хор повторює куплет за солістами «…нема піску, нема сходу, нема сина із походу» дуже тихо рр-піанісімо, з акцентами на кожне слово (акцент або наголос, позначається на письмі знаком> над нотою. Акцентовані короткі акорди ще більше підкреслюють нам напруженість, силу і плач матері, її відчай, що її син більше не повернеться додому.
На словах «…гей, гей» йде crescendo (крещендо) – поступове зростання сили звучання та переходить у diminuendo (димінуендо) – поступове послаблення сили звучання. Завершується твір вигуком «Гей!», на якому спочатку робиться subito (раптове piano – sp), потім різкий акцент sf (sforzando- сфорцандо – раптове посилення звуку) і на ff завершується весь твір.
Ось у такій виконавській інтерпретації прозвучала ця унікальна неповторна народна балада «Чорна рілля іззорана».
Приклад аудіовиступу
