У рубриці «Жива спадщина Миколаївщини» ми познайомимо читачів із народними обрядами та традиціями, які були представлені для участі в обласному огляді з охорони нематеріальної культурної спадщини «Фольк-перегони» та популяризуються на Миколаївщині сьогодні.
Останні роки активно відбувається процес відродження та збереження української обрядовості Миколаївщині. Не зважаючи на те, що магічний зміст ритуалів на сучасному етапі знівельовано, але свято Івана Купала (Купайла) набуло нового мистецького значення.
Свято Купала, Купайла (Іванів день) – це свято літнього сонцестояння, пік розквіту та буяння природи, родючості, молодості, кохання, пристрасті. Особливою вважали ніч напередодні Купала, коли відбувалися основні обрядодії та дива. Люди вірили, що саме в ніч на Івана Купала природа наповнюється життєдайною силою та розкриває свої таємниці. В цю ніч можна почути, як розмовляють тварини, знайти приховані землею скарби, які «виходять» на поверхню, побачити як відьми злітаються на шабаш, зірвати цілюще зілля та знайти квітку папороті, що принесе успіх та щастя.
Головними стихіями свята були вогонь та вода, адже за легендами світ був створений у результаті «шлюбу» води й вогню.
Слід зазначити, що чіткого сюжету цього свята немає, оскільки не тільки у кожному регіоні України, а навіть в окремих селах і містах існували свої специфічні особливості та відмінності. Тому існує багато варіантів ритуально-обрядового дійства на Івана Купала, які дійшли до нас. Це – плетіння дівчатами вінків і пускання їх на воду, вшанування купальського дерева хороводами, розпалювання багаття та стрибки через вогонь, пірнання у ритуальну купіль, спалювання кулів соломи чи опудала, спалювання або утоплення дерева або гілки. Купальський вогонь, як втілення культу Сонця, є центральним елементом цього свята. Вважається, що купальський вогонь очищає людей від негативу та бід, нещасть.
Обрядове дійство «Бабине Купайло» прийшло на Баштанщину з Вінниччини завдяки художній керівниці Баштанського МБК Альоні Буцькій, яка народилася і зросла на Вінниччині. Працюючи у галузі культури, вирішила відродити та впровадити «Бабине Купайло», додаючи до обрядового дійства елементи, які присутні саме Баштанщині.
Баштанський будинок культури презентував цю народну традицію у формі інсценованого обрядового дійства, доповнюючи його народними піснями та сучасними елементами.
На Баштанщини свято «Купайло» справляли надвечір молоді дівчата та хлопці, молодиці та чоловіки. За традицією обирався головний господар, який вирубував велику гілку з бузини, чіпляв на її верхівку квітку і житнє колосся, щоб життя було гарне й довге, бо як казали колись старі люди, що хто першим схопить з Бабиного Купайла квітку, той 100 років жити буде. А потім кожен з учасників обряду чіпляв на цю гілку все «нечисте та погане», те, що кожному заважає у житті. Чіпляли на гілку слабкість і заздрість, сварки, лайки та бійки, війну, пляшку горілки, щоб у родині був спокій та злагода, розбиті відра, зраду та невдачу тощо.
Господар брав «Гілку Купайло» й всі йшли до купальського вогню, щоб кинути її з усім «нечистим і поганим» та очиститися на цілий рік. І в цьому купальському вогнищі згорало разом з гілкою все зле і недобре, що на неї повісили, сподіваючись на краще життя.
Всі ці елементи відтворені учасниками Баштанського будинку культури в обрядовому дійстві «Бабине Купайло», яке дає молоді можливість пізнати та відтворити унікальні елементи народних свят, обрядів і традицій, а також поглибити зв’язок з українською культурою, поглянути на навколишній світ з погляду наших предків та згадати про наше національне коріння.
Пропонуємо переглянути обрядове дійство «Бабине Купайло» фольклорного колективу «Погостини» Баштанського МБК.
