Одним із типів українського народного багатоголосся є пісні гомофонно-гармонічного складу: народні пісні літературного походження, танцювальні та авторські пісні. У таких піснях мелодія завжди проходить лише у верхньому голосі, незалежно від кількості голосів, усі інші є гармонічним фоном і самостійного значення не мають. Гармонія в них утворюється за принципом традиційного багатоголосся. До уваги керівників аматорських колективів ми підготували п’ять корисних рекомендацій, які стануть слушними в процесі роботи з піснями гомофонно-гармонічного складу.
- Перекладаючи твори з мішаних народних хорів на жіночі необхідно пам’ятати, що партія сопрано й першого альта зберігають свої мелодійні лінії, а партія другого альта може формуватися з тенорової та басової, коли твір, з якого робиться перекладення, написаний у високій теситурі.
- Перекладаючи твори з мішаних народних хорів на чоловічі обов’язковою умовою є транспортування донизу на терцію — квінту. Якщо твір написаний у середній теситурі перенесення голосів може бути прямим при якому зберігається повне чоловіче чотириголосся. Партія сопрано передається першому тенору, альтова — другому тенору, тенорова — баритону, басова — басу. Коли при перенесенні неможливо зберегти чотириголосний варіант оригіналу застосовують прийом переміщення голосів у партитурі.
- Перекладаючи твори з жіночих народних хорів на мішані народні необхідно уникати паралелізмів у русі чоловічих голосів. За правилами голосоведення тенор завжди виконує роль квінти або основного тону, рідно терції (залежно від конкретного випадку).
- При перекладенні творів із жіночого двоголосного хору на мішаний народний жіночі голоси механічно переходять від однієї хорової партії до іншої (сопрано — сопрано, альт — альт). Чолові формуються за правилами гармонії. Баси — основа акорду, теноровій партії належить роль квінти або октавного унісону.
- При перекладенні творів із чоловічих хорів на мішані народні переклад чотириголосних партитур виглядає так: перший тенор передається партії народного сопрано, другий тенор — альтовій, перший бас — теноровій, другий бас — басовій. Пам’ятайте! Не всі пісні можна перекласти. Це пов’язане, по-перше, зі змістом, по-друге, із великим діапазоном звучання чоловічих голосів, на противагу жіночим. Це стосується переважно історичних, чумацьких, бурлацьких, стрілецьких, повстанських, пісень визвольних змагань.
Бажаємо успіху!