Нематеріальна культурна спадщина        04 Січня 2021        305      

6 колядок із різних країн Європи

Підготували віртуальну подорож різдвяною Європою, у якій ви дізнаєтеся більше про пісенні традиції колядування.

Koleda — грецькі колядки

У Греції на Різдво хлопчики й дорослі чоловіки ходять по домівках і розспівують коленди koleda, в яких бажають щастя та здоров’я господарям, отримуючи за це монетки, солодощі й подарунки.

Скупим господарям колядники могли заспівати лайливий варіант колядок. Але зазвичай колядників щедро обдаровують за святкові побажання. Таке дійство називається — каланда.

Слова каланда, коленда і колядка мають спільне латинське коріння calendа — початок місяця. Грецькі каланди традиційно виконувалися перед початком місяця, ніби закликаючи його.

Грецька традиція визнана найдавнішою, тому саме їм ми маємо дякувати за появу колядок.

Сoraula — італійські колядки

Італійська традиція колядування йде від язичницьких часів. Тисячі років тому люди під час зимового сонцестояння співали й танцювали навколо кам’яних кіл. Тому слово corals походить від латинського coraula, що означає танок в хороводі зі співом.

У процесі реформування Юліанського календаря перше січня стало початком нового адміністративного року. Цей день святкували особливо урочисто. З часом свято стали асоціювати з народженням Ісуса й колядки стали виконувати в храмах.

У добу Середньовіччя колядки входили до складу театральних дійств. Їх виконували менестрелі, мандруючи замками й хуторами. Саме з доби Відродження до наших днів італійські школи майстрів-різьбярів виготовляють ясла, фігурки Марії, Йосипа, маленького Ісуса, трьох царів, худоби.

Італійці виконують колядки протягом 9 днів (з 16 до 24 грудня) перед Різдвом. Діти й молодь співом вітали господарів, отримуючи за це винагороду. У Римі, Південній Італії та Сицилії ви можете побачити справжніх волинщиків, які супроводжують колядників.

Villancicos — іспанські новорічні колядки

Зародились у 13 столітті, але справжню популярність здобули в 16 столітті. У ті часи їх виконували селяни на різних фієстах і не мали нічого спільного з Різдвом. Але вже у 19 столітті ці пісні стали асоціюватися з народженням Ісуса.

Сьогодні в Іспанії ритуальне жебрацтво здійснюють групи дітей, вдягнених у національні костюми й озброєних «брязкальцями». Вони ходять від магазину до магазину, від офісу до офісу, й співають різдвяні пісні. Дорослі нагороджують дітей монетами, льодяниками, горіхами, каштанами тощо.

Німецькі традиції колядування

Німецькі традиції новорічних колядок досить різні. Наприклад, на Півночі ряджені діти ходять по домівках та співають пісні під специфічні звуки руммельпота — фрикційного барабана, який весело квакає від ковзних рухів по мембрані палицею з м’яким наконечником.

Руммельпот

«Пані, відкрийте двері!», — співають діти, а жалісливі фрау виносять їм солодощі. До дітей часто приєднуються й дорослі, бо знають, що замість цукерок їм винесуть міцні напої.

На Півдні Німеччині та Австрії колядують перхти — відьми з масками страховиськ і височенними капелюхами на головах.

А 6 січня німці зустрічають свято Трьох волхвів (дослівно: «Три царі»). Діти переодягаються у волхвів і ходять домівками, співаючи пісні. Таким волхвам дарують невеликі суми грошей, що потім віддають на благодійність. Діти старшого віку неохоче беруть участь у таких дійствах, а молодші зі задоволенням переодягаються в гарні костюми й виконують важливу місію із зіркою в руках.

Польські календи та пасторальки

Календи в Польщі — релігійні пісні на біблійну тематику, що традиційно виконують від Різдва до католицького Стрітення.

Вважається, що автором першої календи був Франциск Ассізський, а проспівав він її в збудованих ним яслах. Пізніше анонімні автори продовжили цю традицію. Вони перероблювали слова й сюжет пісні, прикрашаючи їх місцевим колоритом й емоційним навантаженням. У польських календах можна зустріти ряд зменшувально-пестливих форм: янголятка, віслючок, пастушки, дитятко тощо.

Нині налічується більш 1500 різновидів календ: привітальні, колискові, радісні, традиційні тощо. Також можна почути календи на музику полонеза або мазурки, а в останні роки блюз та рок стали супутниками цих різдвяних хітів.

Календи — діаманти польської культури поруч із творами Міцкевича, Матейко або Шопена.

У Польщі існує ще один різновид різдвяного пісенного фольклору — пасторальки (від латинського pastoralis — пастуший). До них додаються різні історії, а також епізоди, що не мають нічого спільного з Вифлеємською тематикою.

Пасторальки розповідають про народження Ісуса Христа, як люди раділи цій події. У них дуже чітко простежуються місцеві традиції та колорит. Бувають також пасторальки-колискові: від імені Діви Марії, що співає ніжні слова й колихає маленького Ісуса.

Традиції колядування різних народів мають свої незвичайні особливості, а деякі факти точно вас здивують.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: