Жанр художнього читання останнім часом стає більш популярним серед любителів театрального мистецтва України. Про це свідчить створення нових літературних аматорських та професійних театрів, театрів одного актора та театрів поезії.
Чому так? Передусім, це обумовлено рівнем зростання попиту населення. Мистецтво читця в літературних театрах приваблює широкими можливостями використання різноманітних форм і засобів подачі матеріалу. Найчастіше воно не потребує великої сцени, складного оформлення чи костюмів, що робить його доступним і водночас глибоко виразним. Окрім того, різноманітні форми художнього читання надають більше можливостей для самовираження особистості, поглядів та уподобань акторів-аматорів порівняно з традиційним драматичним мистецтвом.
У більшості будинків культури та клубів Миколаївської області діють понад 100 колективів художнього читання. Разом із тим, практика свідчить, що розвиток розмовного жанру все ще потребує додаткової уваги та підтримки. У багатьох клубних закладах діяльність читців зводиться лише до підготовки святкових концертів, оглядів чи конкурсів. Спостерігається відсутність належної системності в навчально-виховному процесі, а також недосконалий підбір репертуару, що в підсумку негативно впливає на розвиток жанру та рівень виконавської майстерності.
З метою підвищення ефективності діяльності усіх форм розмовного жанру, зокрема роботи з читцями, літературними театрами та студіями на Миколаївщині, методисти театрального жанру Миколаївського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи розробили низку практичних рекомендацій та методичних порад.
Першим кроком у роботі з опанування розмовного жанру має стати налагодження тісного зв’язку з місцевим населенням, особливо з викладачами літератури в закладах загальної середньої, середньої спеціальної та вищої освіти. Саме серед них найчастіше можна знайти ентузіастів, які стають осередком формування колективу, де виховуються майбутні читці. За сприятливих умов такі осередки з часом можуть перерости у літературні театри, театри поезії та інші творчі об’єднання.
Отже, ви знайшли людей, зацікавлених у заняттях розмовним жанром. Що далі?
Перш за все, важливо прищепити учасникам колективу любов до рідної мови та літератури, навчити їх глибоко розуміти художній текст, розвивати відчуття стилю та художній смак. Саме через літературні твори слід формувати естетичні смаки, світогляд і активну громадянську позицію.
Другий крок. На початковому етапі роботи з колективом важливо виявити смаки та уподобання його учасників, знайти спільні інтереси, зацікавити їх художньою літературою, окремими авторами, темами та проблематикою творів. У цей період не варто надто заглиблюватися в технічні аспекти майстерності декламування. Головним на цьому етапі є формування інтересу до літератури та емоційний зв’язок із матеріалом.
Третій крок. На перших заняттях рекомендується звернутися до творчої спадщини видатних письменників-земляків. Такі зустрічі варто підкріплювати екскурсіями до музеїв, театрів, організовувати зустрічі з людьми, які особисто знали письменника. Важливо мотивувати та надихати учасників колективу на виступи перед глядачами — це прагнення повинно поступово стати їхньою внутрішньою потребою. Не варто засмучуватися через невелику кількість охочих виступати: якщо хтось з учасників не виявляє бажання виходити на сцену, йому можна запропонувати іншу роль у колективі, наприклад, відповідати за музичне оформлення, світлову партитуру, костюми, декорації або бутафорію. Щоб виступи читців були яскравими та емоційно насиченими, необхідно активно використовувати сценічно виразні засоби. Чим більше ви, як керівник, будете розширювати коло учасників, залучати їхніх батьків та інших зацікавлених осіб, тим міцнішою стане підтримка вашого колективу. Адже мати свою аудиторію та постійного глядача — надзвичайно важливо для подальшого розвитку творчого об’єднання.
Четвертий крок. Поступово колектив переходить до нового, важливого етапу — опанування акторської майстерності та основ акторської техніки. Важливо, щоб учасники самі усвідомили необхідність навчальних занять із художнього слова та техніки мовлення, навіть якщо, на перший погляд, такі заняття можуть здаватися одноманітними й нецікавими. Дуже корисною практикою стане колективне прослуховування записів літературних творів у виконанні авторів або майстрів художнього слова. Перед прослуховуванням бажано провести бесіду про творчість письменника, поета чи виконавця, аби глибше занурити учасників у контекст. Літературні записи можна також використовувати під час репетицій для виправлення мовних, логічних та інших помилок у виступах аматорів. Обов’язковими складовими навчального процесу є робота над правильним диханням і сценічною мовою. Велику користь відіграють вправи зі скоромовками, які можна виконувати під музичний супровід. При цьому слід враховувати не лише техніку вимови, а й логічність викладу думки та емоційне забарвлення. Важливо допомогти учасникам усвідомити: навіть технічні вправи можуть стати мистецтвом, якщо підходити до них творчо та з фантазією.
Робота в літературному театрі вимагає глибокої самовіддачі та постійної праці над собою. Особистість аматора, його громадянська позиція та загальна культура виявляються значно яскравіше, ніж у драматичному театрі, де актор може сховатися за гримом або за характером образу. У літературному театрі основною зброєю є слово. Воно повинно бути яскравим, виразним і діючим. Однак, крім цього, важливими якостями є пластичність і музикальність. Без них неможливо досягти високої майстерності в літературному театрі. Лаконічність або відсутність оформлення обмежує можливості режисера у побудові мізансцен за допомогою ефектного зовнішнього малюнка. Тому рішення мізансцени часто залежать від пластичної виразності актора, його здатності перерозподіляти м’язову енергію та переходити з одного ритму в інший.
П’ятий крок. Коли колектив набуває певного досвіду, а виконавці – майстерності, керівник може звертатися до виконання творів великих форм, зокрема композицій. Для їх складання важливо залучати авторів, які мають глибоке розуміння творчості письменників та епохи, в яку вони творили. Недостатнє розуміння цих аспектів може призвести до неточного або навіть неправильного тлумачення твору чи особи його автора.
Іноді, звертаючись до складніших форм, аматори намагаються адаптувати літературні твори до своїх смаків або до певної ідеї, яку хочуть донести. В такому разі художні якості оригінального твору можуть бути значно знижені або навіть втрачені. Тому при обробці тексту, особливо при його скороченні, важливо зберегти задум автора та основну ідею твору. При композиційній побудові поетичної вистави важливо, щоб кожен номер чи епізод логічно продовжував попередній, створюючи послідовний і органічний розвиток. Одночасно кожен епізод має підготувати ґрунт для наступного. Логіка розвитку поетичної вистави є не сюжетно-фабульною, а монтажною, де важлива логіка думки, почуття, метафоричні та асоціативні зв’язки. Іноді епізоди поєднуються через контрастні зворотні зв’язки, а кілька віршів можуть утворювати єдиний цикл чи новелу. Однак літературна основа завжди повинна бути нерозривно пов’язана з режисерським та сценічним рішенням, що є важливим і складним аспектом роботи.
Літературний театр може ефективно використовувати музику, світло, костюм, реквізит, але всі ці засоби виразності не повинні домінувати над словом. Вони мають служити підтримкою та допомагати слову, збагачуючи його і виявляючи його красу та силу.
Для мотивації учасників можна організовувати літературні вечори, які проводитимуться власними силами. Важливо, щоб такі вечори мали чітку тематичну спрямованість і враховували аудиторію та місце проведення. Наприклад, вечір документальної чи публіцистичної тематики можна проводити на сцені, тоді як лірику доцільно влаштувати в невеликому приміщенні, де аматори не перевантажуватимуть звук і матимуть можливість легко спілкуватися з глядачем.
Важливу роль у розвитку жанру художнього читання відіграє участь у конкурсах, фестивалях та оглядах розмовного жанру. Ці заходи сприяють активізації творчості та вдосконаленню майстерності.
Сподіваємось, що ці рекомендації будуть корисними працівникам клубних закладів у створенні та розвитку колективів розмовного жанру.
