Нематеріальна культурна спадщина        05 Грудня 2019        41      

Усе про День Катерини: історія, ворожіння та заборони

Сьомого грудня святкують День святої великомучениці Катерини, ім’я якої означає «чиста душею». Як виникло це свято, хто така Катерина, як та навіщо ворожать, які є заборони у цей день — далі.

Народне свято жіночої Долі

Колись у цей день відзначали свято жіночої Долі (або Берегині). Це свято дуже давнє. Деякі історики вважають, що воно виникло ще до трипільської культури. Наші предки вірили, що при народженні дитина отримує від богів Долю — щасливу або нещасливу (Недолю). Аби задобрити богів, їм приносили пожертви — їжу: хліб, кашу, квас, молоко.

У цей день можна було привернути до себе кохання. Тому всі пожертви, ворожіння та заговори стосувалися саме пророкування кохання та щасливого шлюбу. З прийняттям християнства День Катерини поєднали із Днем Долі й нарекли Катерину заступницею наречених і шлюбу.

Свята великомучениця жила в Олександрії в IV столітті. Згідно з церковними оповідями, вона була дуже розумна, вродлива, освічена дівчина. Прийнявши християнську віру, вона проповідувала її язичникам. Не спокусившись обіцянками багатства і слави за умови зречення християнства, прийняла мученицьку смерть.

Джерело: https://trelogiannis.blogspot.com

Ворожіння

На день Катерини молоді дівчата ворожили на щасливе кохання, вагітні жінки просили про легкі пологи, а хлопці загадували собі добрих і вірних дружин. Символом дівочого ворожіння на Катерину була гілочка вишні. Із заходом сонця в чужому саду зрізали вишневу гілку і вдома ставили її у воду. Якщо до Різдва або Маланки вишня зацвітала, це означало, що ще в цьому році дівчина може взяти шлюб. Хлопці також ворожили на гілочці. Вони хотіли знати, яку їм доля дасть дружину: добру і спокійну чи ліниву та сварливу.

Джерело: http://mamajeva-sloboda.ua/

Популярними серед дівчат були гадання із залученням домашніх тварин. Наприклад, ставили перед півнем три миски: першу з водою, другу із зерном, а третю з водою та дзеркалом. Якщо півень підходив до першої — суджений буде п’яничкою; якщо до другої — добрим хліборобом; а якщо ж до третьої — ледарем. Також могли запускати до хати пса, щоб він вибрав собі пиріжок із тих, які раніше дівчата спекли й виклали на лаву. Чий пиріжок голодний пес з’їдав, та й мала бути у шлюбі.

Увечері на Катерину красуні збиралися разом (в одній хаті) і вечеряли. Посиденьки були неголосні, без танців і пісень, адже це час посту. На вечорницях дівчата знімали чоботи й вишиковували їх по одному від столу до порогу. Першою вийде заміж та, чий чобіт перейде поріг.

Ворожили також за допомогою стрічок та каблучок. Одна з дівчат потайки розкладала на столі невеличкі стрічки, декілька каблучок та накривала їх тарілками. Дівчата по одній підходили й підіймали будь-яку тарілку: якщо під нею стрічка — ще ходити в дівках, якщо ж каблучка — чекай сватання.

З опівночі до півнів брали горнятко з вечерею у вишитий рушник та «кликали» долю: «Доле, доле, якщо ти близько, прийди до мене повечеряти!» Коли заспіває на той час півень — доля обізвалася до дівчини.

Лягаючи спати, дівчина клала під подушку декілька різних гілочок. На кожну з них загадувала хлопця. Яку гілочку витягала зранку з-під подушки першою, за того хлопця і вийде заміж. Якщо ж до руки потрапляла яблунева гілка — ще не час для шлюбу.

Увечері дівчата ходили попід хатами, прислухаючись до голосних розмов, і намагалися вгадати свою долю. Запитували в першого-ліпшого ім’я, щоб дізнатися, як буде звати нареченого. Коли рано умивалися, дивилися на воду в криниці: якщо вода швидко ставала гладенькою, не мала хвильок на поверхні, то й сімейне життя буде ладне.

Джерело: kozhinart.com

Удома дівчина брала миску з пшоняною кашею, виходила до воріт і, б’ючи качалкою по воротах, промовляла: «Іди, іди, суджений, кашу їсти!» Де собака озветься, загавкає, у той край і піде дівчина заміж.

Ворожили на люстерко, промовляючи: «Суджений, мій ряджений, явись мені, покажись. З якого краю тебе чекати, відтепер і назавжди…» Дивилися в люстерко, а родичі пояснювали побачене: якщо зайчик біжить — вийдеш заміж, а якщо побачиш, наприклад, прегарну шиту, але недошиту сукню, ще почекай зі шлюбом.

Часто ворожили на пампушках, кинутому через хату чоботі, стовпцях тину тощо. Цієї ж ночі дівчина чіпляла за вікном рушник, як знак того, що їй вже пора подавати рушники. Якщо на ранок рушник вологий, це означало, що милий невдовзі прийде.

Коли дуже кортіло дізнатися, чи суджений буде багатий, перед вечерею перебирали крупу, попередньо поклавши до неї золоті, срібні та залізні предмети. Що першим витягне дівчина — такий достаток і буде в її нареченого.

Також у цей день можна зняти «пороблене». Треба випрати свою сорочку в зимовій воді, а натільний хрестик прикласти до ікони святої Катерини під час служби. Або ж просто умитися снігом чи крижаною талою водою.

Заборони

Свято Катерини завжди припадає на час різдвяного посту (Пилипівки). Тому в цей день не можна співати, танцювати та голосно сміятися. Заборонені всі хатні роботи: ремонт, прибирання, шиття, прання тощо. Страви повинні бути пісними й простими, переважно це каші та пісний борщ.

Церква, звичайно, забороняє ворожіння у будь-який час, а тим паче під час посту. Проте цей звичай прийшов до нас ще з язичництва й існував задовго до прийняття християнства. Тому дівчата часто порушують таку заборону і вигадують собі кращу долю.

Джерело: 24tv.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: