Нематеріальна культурна спадщина        01 Листопада 2017        276      

Усе про останній місяць осені: прикмети, повір’я, свята

Закінчилося ласкаве бабине літо. Дощовими переливами до нас у віконце стукає листопад. Овсєніч і полузимник, грудкотрус і падолист, гнилець, студень — якими тільки назвами не обрамляла народна мудрість суворий норов останнього місяця осені. Якими ж листопадовими прикметами та повір’ями багата скарбниця порад, про що попереджає народний прогностик, а також широке коло свят місяця — усі подробиці про листопад тільки для відвідувачів нашого сайту.

Ольга Візінгер-Флоріан «Опале листя» (1899)

Святковий календар

4 листопада — свято чудотворної Казанської ікони Божої Матері, що в давнину обов’язково була присутня майже в кожній хаті села. На Миколаївщині селище Казанка було назване на честь Казанської ікони Божої Матері, адже саме 4 листопада 1800 року тут оселилися перші жителі.

8 листопада — день Святого Великомученика Димитрія. У народі казали: «Святий Дмитро приносить із собою зиму та золотим ключем закриває землю-матінку», «Прийшов Дмитро, і вже не до весіль». Субота, яка передувала Дмитровому дню, називалася «родинною», «батьковою», «дідовою». Цього дня згадували померлих родичів: відвідували поминальну службу в церкві — Парастас, ходили на цвинтар, запалювали свічки, а ввечері сідали разом за стіл, аби за ритуальною вечерею згадати тих, хто пішов у кращий зі світів. На стіл обов’язково ставили тарілку і для душ померлих. Їжу та напої на новому рушнику залишали під образами на ніч.

10 листопада — день Мучениці Параскеви, або ж Святої П’ятниці чи Параски. Православна свята, культ якої перекликається із поклонінням стародавній язичницькій богині Мокоші, вважалася захисницею жіноцтва, помічницею в домашніх клопотах, хранителькою домашнього вогнища й родинного щастя. У цей день жінки не працювали. До речі, і ярмарки раніше починалися з п’ятниці, бо свята Параскева — ще й покровителька торгівлі.

14 листопада — день Святих чудотворців-безсрібників Косми та Даміана Асійських, по-народному — Кузьми-Дем’яна, «курячого бога». Вважалося, що ці святі є покровителями ковальства та охоронцями свійської птиці, символу плодючості та достатку. Цього дня святкували закінчення польових робіт, а дівчата збиралися на курячі вечорниці, визначали «чия курка смачніша» й ворожили на кохання та суджених.

Ковалі, які відзначали 14 листопада своє «професійне свято», надзвичайно шанувалися людьми. Кузня була в кожному селі, там виготовлялися серпи, коси, залізні частини для возів, пили, цвяхи, рогачі, сокири та саморобна зброя.

На Миколаївщині найдавнішою вважається кузня на Мигіївських скелях, де здавна кували зброю та підковували коней для козацького війська. Славився ковальською майстерністю Первомайськ.

21 листопада — Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, або ж Святого Михайла, покровителя воїнства Київської Русі та часів козаччини. Образ Михаїла присутній на старовинних київських гербах і зображений на багатьох козацьких прапорах, у тому числі — на головній хоругві війська Богдана Хмельницького. У народі вважали, що саме з Михайла починається справжня зима.

На Миколаївщині також з особливою шаною ставилися до Святого. Села із назвою Михайлівка є й у Новоодеському, Казанківському, Очаківському районах області. А в селі Пелагіївка Новобузького району діє надзвичайної краси Святомихайлівський монастир.

27 листопада — день Апостола Филипа, заговини на Різдвяний чи Пилипів піст. До Пилипівки готувалися заздалегідь: ретельно мили та випарювали посуд, готували пісні страви. Напередодні ввечері господиня пригощала родину обрядовими стравами: борщем, локшиною, пиріжками, варениками, смаженими м’ясом або птицею. За звичаєм, на Пилипівську вечерю запрошували кумів та інших родичів, самотніх та нужденних сусідів.

Листопадовий народний прогностик

У народі кажуть: «Листопад — вересня внук, жовтня син, а зимі рідний батечко». Саме цей місяць якнайбільше уособлює переливи настрою погоди, що втілився в численних прикметах:

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

У листопаді снігу надує — хлібу прибуде.

День на Дмитра без снігу — зими ще не буде.

Якщо на П’ятницю день ясний та сонячний — зима буде тепла, якщо ж хмарно — до лютих морозів.

Вітер дме на Кузьму-Дем’яна — буде дорога санна.

День на Михайла похмурий та сніг мокрий — чекай хорошого врожаю.

Якщо Михайло дощем служить — добру, дружню й суху весну ворожить.

Якщо на Пилипівку хмарно чи сніжно — травень буде негожий.

У Пилипівку день до обіду.

Душевного тепла та родинного затишку в листопадовому дивограї!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: