Нематеріальна культурна спадщина        30 Вересня 2020        167      

Свято середини осені в Китаї: традиції святкування, легенди, страви

Коли та як китайці святкують Свято середини осені? Які легенди пов’язані з цим днем? Який на смак місячний коржик? Скільки людей потрібно для керування драконом? Усе це й багато іншого ви дізнаєтеся з нашої статті.

Танець вогняного дракона на святкуванні фестивалю середини осені в районі Тай Ханг у Гонконгу (2014)

Історія святкування

Свято середини осені — одне з найважливіших традиційних свят у Китаї, що святкують в ніч з 15-го на 16 день восьмого місяця китайського місячного календаря. Історія його святкування нараховує майже три тисячі років. За цей період зі свята врожаю, воно стало святом єднання родини. Особливо радісно святкують його закохані: присвячують один одному вірші, дарують квіти. Китайці вважають, що весілля в цей день принесе злагоду й щастя на все подружнє життя.

Місячний календар визначає дні відповідно до циклічного руху Місяця — від молодика до молодика. Місячний рік має 354 доби.

У Китаї місячний календар отримав назву «сільськогосподарського». На відміну від європейського календаря, заснованого на вимірюванні абстрактного часу, китайський календар зображає енергетичний погляд на час.

Легенди свята

Про зародження Свята середини осені є багато легенд. Ми розповімо найпопулярніші.

Закохані Хоу І та Чан Е

Колись давно в небі над Китаєм було 10 вогняних світил, що знищували урожай і примушували людей голодувати. Славний герой Хоу І збив усі зайві сонця з небес, і в нагороду за подвиг отримав від небесної імператриці еліксир безсмертя. Відчайдушний стрілець дуже кохав свою дружину — красуню Чан Е, він віддав їй чарівний напій, який закохані планували випити разом. Але злодій Пен Мен, підслухавши під вікном їхню розмову, прийшов до Чан Е з мечем і почав вимагати еліксир. Тому смілива жінка випила рідину, щоби не віддавати поганцю.

Після цього тіло Чан Е стало легким, а душа злетіла на Місяць. Переживаючи глибоку скорботу через втрату коханої, Хоу І провів своєрідну поминальну церемонію: розклав на столі в саду фрукти й солодкі коржики, що так любила його дружина. Це відбулося саме 15-го дня восьмого місяця китайського місячного календаря.

Про цю подію швидко поширилися чутки серед людей. Багато з них почали приносити пожертви місячному сяйву й молитися Чан Е, щоби добра жінка допомагала їм у житті.

Чан Е

Легенда про пастуха

Інша легенда розповідає про пастуха, який із дитинства працював на господаря. Але попри виснажливу працю, не зміг нічого заробити. Одного разу він захворів і не вийшов працювати, тому господар прогнав його. Це сталося 15 числа 8 місяця.

Зневірений пастух, лежачи під деревом, дивився на надзвичайно яскравий і, як йому здалося, близький Місяць. Раптом із нього спустилася гарна дівчина, яка спитала в пастуха, що сталося. Почувши розповідь, вона змахнула широким рукавом сукні, і поруч з’явився будинок, невелика ділянка землі й різні знаряддя праці.

Щасливий пастух оселився в будинку і став обробляти землю. А кожного 15 числа 8 місяця за місячним календарем готував ласощі для дівчини з Місяця, чекаючи на дари й милість від неї.

Святкові смаколики

Символ свята — місячний коржик (кит. 月饼 — юебін). Це кругле маленьке печиво, що випікають у спеціальних формочках. У багатьох районах країни традиційно їх готують упродовж святкової ночі. Виготовлення й обмін місячними тістечками — одна з головних традицій Свята середини осені.

У кожному регіоні країни свої рецепти випічки, але завжди зверху корж прикрашають різноманітними візерунками. Це можуть бути ієрогліфи-побажання, фрази зі знаних творів, або навіть зображення відомих героїв легенд. Самі вироби можуть бути з начинкою, як солодкою (горішки, фініки, квасоля), так і солоною (м’ясо, риба або овочі). Готуватися до свята починають заздалегідь, тому часто вже в серпні можна придбати таке печиво. Щоби побажати друзям добробуту в родині, досить подарувати їм смачний місячний коржик.

Місячний коржик

Традиції святкування

Це свято має статус офіційних вихідних, тому люди ходять у гості, зустрічаються з далекими родичами, беруть участь у святкових заходах із піснями, виставами, танцями.

Зазвичай, уся родина збирається в будинку старших родичів. Святкують, згадують померлих, накривають столи на свіжому повітрі з традиційними стравами. Після обіду приносять пожертви (фрукти або коржики) Місяцю, щоби він «забезпечив» успіх усій родині.

У ясну погоду багато родин йдуть на вулицю або в парк, смакують місячні пиріжки й милуються світлом повного Місяця. Ті, хто в цей час не зміг приїхати до рідних, теж дивляться на Місяць, бо знають, що рідні роблять так само. Милування повним Місяцем — незмінна традиція цього свята, оспівана багатьма поетами Китаю.

Діткам на Свято середини осені дарують глиняних зайчиків, щоби зайняти їх цікавою грою. Китайці вірять, що незвичайний заєць живе на Місяці й робить у ступці чарівне зілля. Крім зайця, дітям дарують спеціальний місячний вівтар, який вони прикрашають квітами, ароматними паличками й малюнками. Іграшку вбирають у білий плащ і золотий шолом, а називають його Пан Заєць. Після свята він стає звичайною іграшкою.

У Гонконзі і Цзигуні (провінція Сичуань), а в останні роки в Гуйлінь проводять великі шоу ліхтарів. А деякі регіони вражають танцями драконів. Зазвичай, для керування штучним драконом у танці беруть участь до 50 сильних чоловіків, адже важкого дракона потрібно утримувати впродовж тривалого часу.

З Місяцем пов’язані вірування багатьох народів — раніше за його виглядом передбачали погоду й шанси на добрий врожай, а дівчата намагалися розпитати в нього про майбутнє.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: