Нематеріальна культурна спадщина        12 Жовтня 2020        99      

Весільне вбрання: традиції різних країн

Весільне вбрання — не тільки гарний одяг, а й оберіг від лихих сил, що забезпечує молодятам щасливе майбутнє. Запрошуємо вас у віртуальну подорож яскравими й самобутніми традиційними нарядами деяких країн Європи, Азії та Африки.

Англія

Англію вважають першоджерелом моди на білі сукні. За старовинною прикметою, у молодої неодмінно має бути що-небудь старе, нове, запозичене, блакитне, а також срібна шестипенсова монетка (в одній із туфель). Щось старе — це зв’язок із рідними й минулим; нове — для досягнення нових успіхів у житті; запозичене — щоб пам’ятати, що друзі й рідні поряд і завжди допоможуть. Блакитне вважають символом вірності, а срібну монету — фінансового достатку. Сукня нареченої повинна бути скромною, не короткою, не дуже вузькою, вишуканою та бездоганною за стилем. Одяг нареченого — це зазвичай класичний костюм із краваткою або бутоньєркою в тон із вбранням молодої.

Шотландія

Шотландський наречений із задоволенням одягає фамільний кілт —спідницю в шотландську клітинку-тартан. А також жилет і жакет «Принц Чарлі», прикрашені срібними ґудзиками. Біла сорочка традиційна: без ґудзиків, на шнурівці біля коміра. Доповнюють стрій білі гольфи до коліна, черевики броги, які зашнуровують високо на гомілці, і поясна сумка споран. З гольфа на правій нозі звичайно виглядає руків’я ножа. Молода обирає сучасну білу сукню, але перед тим, як увійти в новий дім, наречений огортає її плечі тартаном у кольорах свого клану й заколює його срібною брошкою.

Румунія

Наречена одягає довгу сорочку кемаше й коротку пишну спідницю, яку підперізує вузьким вишитим поясом. І сорочка, і поділ спідниці прикрашені орнаментом, мереживом і намистинами. Основна прикраса молодої — величезна кількість намист, що символізує достаток родини. Високий головний убір плетуть зі штучних квітів і мережива. У Трансильванії його роблять із металевих пластин, які розміщують у декілька рядів. Кожну із пластин прикрашають коштовним камінням. Угорі виріб декорують павиним пір’ям і квітами, а знизу прикріплюють нитку з мідними, срібними або золотими монетами. Наречений зазвичай у традиційному костюмі: білій сорочці зі шкіряним або вовняним поясом і білих полотняних штанах. Як для молодої, так і для молодого, обов’язкові безрукавки з сукна або хутра, переважно чорні, з вишивкою певного регіону.

Угорщина

Традиційне вбрання нареченої — пишна спідниця з вишитими квітковими орнаментами. За народними традиціями, у весільному образі дівчини повинно бути три кольори: білий, червоний і чорний. На сукні завжди присутні вишивка або квіткова аплікація. Особливо гарний вигляд має весільний одяг із так званою «колочаївською» вишивкою. Найцікавіший елемент наряду — величезний квітковий вінок або корона із пшеничного колосся та зелених гілок — символів родючості й достатку. Наречений вбирається відповідно до регіону. На заході це широкі полотняні штани, а на сході — вузькі суконні. Також біла сорочка з широкими рукавами (інколи вишитими), чорний жилет, розшитий квітами, і високі чорні чоботи. На голові — капелюх.

Індія

Наряд молодої — це розшите золотом червоне або рожеве сарі з елегантним золотим або срібним поясом, декорованим дорогоцінним камінням. Усього у вбранні налічують 16 видів ювелірних прикрас: браслети на руках вище ліктя і на зап’ясті, срібні ножні браслети з маленькими дзвіночками, каблучки на руках і ногах, у носі (у лівій ніздрі); сережки, інкрустовані дорогоцінним камінням. Головна ж весільна прикраса — мангалсутра. Це кольє з чорних намистин із золотим або діамантовим кулоном. Воно показує, що жінка у шлюбі (як у європейців обручка).

Головна прикраса

Стопи й руки нареченої прикрашають розписи із хни, у яких зашифровано ім’я нареченого. Очі підведені чорним кольором. На лобі червона точка — атрибут заміжньої жінки. Весільна зачіска — коса, прикрашена живими квітами або ювелірними виробами. Проділ у волоссі фарбують у червоний колір і також прикрашають. Наречений убирається в довгий сюртук на застібці до коміра й вузькі штани. Завершують образ туфлі із загнутими наверх носами й тюрбан. У деяких районах країни молодим закривають обличчя рядками намистин або квітів. Різниться і колір наряду молодої: оранжевий, золотий, бордовий, пурпурний, зелений (рідко).

Китай

Зазвичай наречена одягає по черзі три сукні: білу — на шлюбну церемонію; традиційну червону, вишиту золотою або срібною нитками, — на банкет, й останню (на власний вибір) — перед тим, як залишити весілля. Головний убір молодої досить незвичайний, має вигляд дротяного каркаса, декорованого пташиним пір’ям, шовковими китицями й медальйонами. Завершує образ червона або чорна вуаль, яка ховає сором і сльози молодої, що залишає рідний дім. Традиційний одяг нареченого також червоного кольору, адже це символ любові, радості й успіху.

Японія

Для традиційного наряду молодої виробляють і прикрашають тканину вручну. Розшивають весільне кімоно широ-маку бутонами квітів і перлами. Кожен вишитий малюнок має певне значення. Наприклад, квітка сливи або листя бамбука символізують життєлюбність і стійкість; силуети журавлів — вірність і щастя, черепахи — довголіття. Таке кімоно підперізують особливим коштовним поясом. На святкову зачіску одягають цунокакусі — білий убір у формі кокону, що ховає «ріжки ревнощів» нареченої. Також обов’язкові атрибути: віяло та парасолька.

Після шлюбної церемонії дівчина перевдягається. Переважно обирає кольорове кімоно учікаке або навіть європейську сукню. Як і китайки, японки надають перевагу сукням червоного кольору як символу молодості й щастя. Наречений одягає традиційний наряд: кімоно, штани й куртку чорного кольору.

Нігерія

Дуже яскраві весільні наряди народу йоруба в Нігерії. Одяг молодят зазвичай шиють з однієї тканини, яку мають ткати вручну тільки чоловіки. Неодмінні атрибути одягу молодої: мереживна блузка буба, сукня-обгортка, шаль на плечі (неодмінно з тієї ж тканини, що й сукня), на голові накручений великий шарф гелі, прозора фата. Завершують образ туфлі й сумочка в тон одягу, намисто з великих коралів і сережки. Протягом весілля молода має змінити мінімум два наряди. Вбрання нареченого простіше: двошарова накидка, верхня сорочка, штани й спеціальна шапочка фула.

Не менш яскравий одяг народу едо (біні) на Півдні Нігерії. Тут дуже популярні коралові прикраси. Молодій роблять унікальну зачіску, уплітаючи їх у волосся. Така зачіска виглядає немов корона й називається окуку. Поверх сукні-обгортки з мережива, оксамиту або іншої дорогої тканини часто одягають накидку з коралових намистин. Завершують святковий образ коралові сережки, намисто на шию та браслети на руки. Молодий одягнений скромніше: пов’язка на стегнах і верх, зшитий із трьох шматків матеріалу. За бажанням, він також може надіти шапочку з коралів або інші коралові прикраси.

Не лише весільне вбрання може бути вишуканим. 100 років тому на Півдні України навіть буденний одяг був особливим і в кожному регіоні чимось вирізнявся. А з прикрас наші прабабусі особливо полюбляли намиста й вінки.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: