Музичне мистецтво, Поради        21 Липня 2021        355      

Як створювати вокально – хореографічні композиції для аматорських колективів?

Серед багатьох пісенних жанрів існує ще й такий, що об’єднує в собі поетичні, хореографічні й музичні елементи. Це синтетичний вид народного мистецтва, який називається танцювальною піснею. У танці зримо оживає музика, а слова змістовно доповнюють і танець, і музику.

Мета визначає задум

Найбільш поширеною формою танцювальних пісень є вокально – хореографічні композиції, побудовані на зразках місцевої пісенної культури та спрямовані на контакт з аудиторією. Вони, як правило, побудовані за класичними зразками сюїтних форм та з дотриманням виконавських традицій свого регіону. Чітко поставлена мета визначає творчий задум композиції.

Ґрунтуючись на якійсь певній деталі чи невеличкому життєвому епізоді, танцювальні пісні вирізняються великою стильовою і композиційною різноманітністю. Саме вміння керівника, через таку окрему дрібницю чи незначний життєвий епізод, може виразно і яскраво розкрити певну рису людської поведінки та його побуту. Іноді маленька пісенька несе за собою велике смислове навантаження і створює певний настрій. Поєднання динаміки й лаконізму – це типова риса вокально-хореографічних композицій.


Фрагмент вокально-хореографічної композиції «Хуторянські вечорниці» (автор Анатолій Затурян. Виконання – Прибузький ансамбль пісні і танцю, Миколаїв)

Композиція та її складові 

Перш ніж створювати композицію, керівник має обрати тематику (наприклад, козацька, колискова, весільна тощо) і підібрати відповідну пісню, яка буде лейтмотивом усієї композиції. Працюючи у цьому напрямку (створенні композицій), він повинен мати певні знання у вокальному, хореографічному, музичному, драматичному й фольклорному жанрах та зобов’язаний розвинути в собі вміння «бачити» цю композицію і її складові фрагменти. Текст, хореографія і мелодія повинні створювати цілісний художній організм, де всі складові частини гармонійно поєднуються між собою.

Сама постановка композицій передбачає обов’язкову наявність прологу (зав’язки), розвитку дії, що веде до кульмінації, і фіналу (розв’язки).



Фрагмент вокально-хореографічної композиції «На Івана Купала» (автор Анатолій Затурян. Виконання – Прибузький ансамбль пісні та танцю, Миколаїв)

План з урахуванням деталей

Керівники (творці) – хормейстер, балетмейстер і керівник інструментальної групи, прагнуть викликати максимум естетичного враження при мінімальній затраті образно – художніх і мовних засобів. Вони інтуїтивно відчувають ту істину, «говорять» тільки найголовніше, найзагальніше, щоб дати простір до осмислення індивідуалізованої конкретизації кожним, хто слухає чи співає, дивиться чи танцює.

Під час складання сценарного плану вокально – хореографічної композиції керівник мусить передбачити:

  • всі необхідні технічні деталі, елементи сценічного оформлення, використання звукової та світлової апаратури;
  • врахувати виконавські та технічні можливості своїх учасників;
  • визначити музичний супровід (живий акомпанемент чи фонограма);
  • підібрати сценічні костюми відповідно до вибраної тематики (повсякденні чи святкові, побутові, національні, стилізовані; та головні убори (віночки, стрічки — молодь; очіпки, хустки, намітки — дорослі учасники);
  • визначити головних героїв за характером та віком (мати, батько, бабусі, дідусі, куми, свати, шинкарка, — дорослі учасники; діти, наречені, хлопець, дівчина — молодь);
  • передбачити швидке використання не нагромадженої декорації, бутафорії та реквізиту.

Фрагмент вокально-хореографічної композиції «Зимові святки»- побутова сценка з козою. Переважає здебільшого театралізація авторства Анатолія Затуряна. Виконання – Прибузький ансамбль пісні й танцю, Миколаїв)

Невмирущий приклад

Яскравим прикладом створення вокально-хореографічних композицій був Прибузький народний ансамбль пісні й танцю Миколаївського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, яким керував заслужений працівник культури України, викладач – методист Миколаївського коледжу культури і мистецтв Анатолій Затурян. На жаль, нині його немає в живих, колектив припинив своє існування, але усі творчі надбання талановитої людини залишилися у спадок миколаївцям.

Детально розглянемо вокально – хореографічну композицію «Слава козацькая» (авторська ідея Анатолія Затуряна ).

Прологом  та  темою  композиції  стала  пісня  «Гарний козак, гарний»  (слова О.Жолдак, музика П.Свист) у виконанні Волинського народного хору. В основній частині – родинно-побутова пісня «Козак гуляє весілля» (музика І.Якубовського).

На початку композиції читець, актор театру Микола Євтушенко на фоні музичного супроводу читає рядки Т.Шевченка з поеми «Іван Підкова».

Було колись — в Україні ревіли гармати;

Було колись — запорожці вміли панувати.

Панували, добували і Славу, і Волю;

Минулося — осталися могили на полі.

Було колись добре жити на тій Україні…

А згадаймо! Може, серце хоч трохи спочине.

Використовуючи виразові засоби драматичного мистецтва, читець з перших рядків налаштовує глядача на героїко – патріотичний характер композиції. Це своєрідний пролог, продовженням якого є музичний супровід у виконанні інструментальної групи до першої частини композиції. Вдало підібраний музичний супровід за допомогою мідних та ударних інструментів чітко підкреслює тему. Козацький колорит збагачує художню палітру всієї вокально – хореографічної композиції.

Першу частину виконують учасники хорової та танцювальної групи в темпі маршу. З піками в руках (зброя козаків), широкими кроками, трюками, вигуками та навприсядки, козаки демонструють бойове мистецтво. Тут залучені як танцювальна, так і хорова чоловічі групи, які сценічними рухами яскраво змальовують життя та побут козаків, артистично відтворюють характер та образ.

Залучення співаків до сценічної дії допоможе виразніше розкрити їхні індивідуальні та артистичні дані, а також доповнить танцювальну групу, якщо вона нечисленна. В цьому випадку хор є живим організмом та позбувається статичності.

Далі за сюжетом козаків зустрічають дівчата та жінки й розпочинається II частина (танець). Молоді козаки залицяються до дівчат, дарують їм черевики, мисливські та риболовецькі трофеї, але дівчата глузують над ними. В танці гопакового походження застосовуються різні рухи, доріжка, вихиляси, голубці, присядки, вірьовочки, спільні як для чоловіків, так і для жінок. Поступово темп змінюється на швидкий, розпочинається III частина композиції.

В основу III частини покладені два музичних фрагменти «Ой коли б той вечір буде» (укр.нар.пісня) та «Козак гуляє весілля» (музика І.Якубовського).

Під спів «Ой гоп, гопака, полюбила козака. Ой гоп, нема діла, козак чорний, а я біла», дівчина знайомить батьків зі своїм нареченим, набуває їхнього благословення, і розпочинається весілля. Під вигуки хорової групи «Танцюй, танцюй на помості, вся рідня й весільні гості» дружки, бояри, гості (хореографічна група) виконують танець. Сценічна дія переходить у жартівливий танок свахи, свата, кума та куми. Цю дію можуть виконувати учасники хору, які більш типові для героїв. Звучать дотепні жартівливі вигуки, поспівки з хору «На долівку лий водою, хай танцює кум з кумою!», «Сват на сваху наступає, аж одежа розлітає!»

Одними з головних осіб є весільні музики (інструментальна група). Керівник виводить їх на перший план, як колоритних дійових осіб цієї частини, які запальною грою завдають основний тон весіллю.

Кульмінаційний пік весілля досягає на загальному танку, що схожий на польку з пристуками, кружляннями, дрібушками та співі.

«Гуляй, гуляй, родино, щоб житечко родило,

Щоб щаслива була доля в молодого й молодої, Гей!”

І завершується композиція піднесеним настроєм, ствердженням віри у майбутнє, розквітом родини, козацтва, українського народу та України.

Фінал насичений пафосним патріотичним інструментальним звучанням. Перехідними акордами з ля – мінору в до – мажор звучить на ff (фортисимо) кода «Розквітай же, моя Україно, в сім’ї вольній новій». Усі учасники козацької композиції стають в лінії, поступово заповнюючи простір сцени.

Фінальну крапку композиції ставить читець словами Т.Шевченка:

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. От – де, люде, наша слава, Слава України!


(Вокально-хореографічна композиція «Слава козацькая» (автор Анатолій Затурян). Виконання – Прибузький ансамбль пісні й танцю, Миколаїв)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: