Нематеріальна культурна спадщина        31 Березня 2017        616      

Як українці квітень зустрічали: веснянки, «Кривий танок» та народний прогностик

Чому квітень називали «лелечником», про що в перші квітневі дні поспішали повідомити українські дівчата, що таке риндзівки та «Кривий танок» — для наших читачів тільки найцікавіша інформація.

Фото: pixabay.com

Як квітень своє ім’я отримав

У літературній мові сучасна назва «квітень» з’явилася лише у XVI столітті. Письменники ж користувалися переважно словом «апріль» — від латинського «апріліс», тобто «сонячний». У різних регіонах України користувалися діалектичними накличками: «квітень», «краснець», «лукавець», «снігогін», «дзюрчальник», «водолій». Як засвідчують історичні джерела, найпершою давньоруською назвою другого місяця весни був «цвєтень». У народі його ще називали «лелечником», адже саме лелека, долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах теплу весну.

Веснянки-гуканки б’ють у дзвони

Наші пращури зустріч весни справляли саме у квітні. Вважалося, що цвітень-переплітень, переплітаючи трохи зими і трохи літа, є справжнім весняним місяцем.

Зроду-віку молодь виходила на квітневі луки і святкувала відродження природи піснями-веснянками, що звеселяють людей, привносять у їхні душі красу та оптимізм. Їх ще називають гаївками, гагілками, ягілками та риндзівками. За давнім українським звичаєм швидше за всіх на гуканки поспішали дівчата-підлітки, яким уже виповнилося або виповниться цього літа 16 років: кожна хотіла повідомити долю про свою готовність до одруження.

На початку ХІХ століття в народі добре знали, якщо дівчина спізнилася на зустріч до богині любові-Лади, то доля може обминути її цього року, і суджений може так і не зустрінеться з нею. Про живучість і силу цього повір’я свідчить і давній звичай — на Великдень бити в дзвони. Дівчата, які бажали в новому році знайти нареченого й одружитися, отримували дозвіл вилізти на дзвіницю й щосили вдарити в дзвони, сповіщаючи весь світ, що вони готові до одруження.

Обов’язково починаються й закінчуються всі веснянки «Кривим танком». Він петляє, звивається, неначе крутий лісовий струмочок. Якщо вірити переказам старих людей, цей танець з’явився дуже давно, коли на наші землі нападали татари. Батьки привчали дітей остерігатися ворогів, заплутувати свої сліди, аби по них чужинці не знайшли селище.

Після гулянь і останньої веснянки хлопці одразу виносили на край села опудало зими й підпалювали його. Вогонь миттю «з’їдав зиму», рештки якої змивала швидка течія річки. Дівчата наостанок співали веселу весняночку, і з тим люди розходилися по домівках.

Народний квітневий прогностик

Грім на початку квітня — до теплого літа.

Яка погода на Благовіщення — така й на Великий день.

Якщо на Благовіщення півень на порозі води нап’ється, то на Юрія (6 травня) віл трави напасеться.

Благовіщення без ластівок — чекай холодної весни.

У квітні туман стелиться по воді — на ясну погоду, здіймається вгору — на негоду.

Жаби не квапляться розпочинати свої концерти — ще повернеться холод.

Дуб розпустився раніше від ясена — літо видасться сухим.

Зазеленів березовий гай — пересаджуй дерева.

 

А ще квітень багатий на свята. Слідкуйте за оновленням нашого сайту, і ви дізнаєтеся безліч цікавої інформації про Благовіщення, Вербну неделю та Великдень.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: