Прадавній смисл Великодня

Які свята також називаються великодніми, чому лопаються оберегові писанки й що з ними обов’язково слід зробити, про що дізнавались із давнього обряду «котити писанку до храму» — відповіді на всі ці запитання знайшла відомий етнограф, професор, доктор філософських наук Галина Лозко, дослідження якої занурюють нас у далекі дохристиянські часи.

Звичай писати й дарувати писанки був пов’язаний із вірою у воскресіння душ наших пращурів, їх перевтілення в дітях нашого роду. Щоби рід був міцним і дружним, вважали, що треба вшановувати Богів і предків…

Розписують ціле сире яйце — обережно, щоби не було тріщин— воно засохне й може зберігатися до наступного року. Саме ціла писанка є оберегом. Якщо писанка розбилася, її варто закопати під дерево для кращої родючості, або кинути в річку. Вона найчастіше лопається тоді, коли забрала всю негативну енергію й у такий спосіб врятувала свого власника. Залежно від узорів і символів писанки можуть спинити бурю, врятувати від пожежі, зупинити засуху, викликати дощ і т. ін. Українська народна культура зберегла безліч вірувань і звичаїв, пов’язаних із магією писанки.

Крашанки — це варені, пофарбовані в різні кольори яйця. Їх освячують, обрядово споживають, дарують, ними обмінюються, грають у різні ігри. У Київській Русі дівчата ворожили, котячи крашанку до храму Богині любові Лади, щоби дізнатися, звідки очікувати нареченого. Дівчата також намагалися на Великдень умитися водою, у яку клали червону крашанку, щоби бути красивими. Діти качають крашанки по траві для «пробудження» Матінки-Землі…

Великодні хліби в давні часи називалися «бабами» й «куличами», ними причащалися, пригощали, славлячи Дажбога. Слово «пасха» впроваджено з прийняттям християнства, первісно воно означало «жертовне ягня» (яким і був сам Ісус). Великоднє цілування — давній язичницький обряд, покликаний створювати дружні відносини між людьми.

Окрім Сонячного Великодня, в українській народній культурі відомі ще кілька свят, які мають назву великодніх: Навський Великдень (Чистий четвер перед Великоднем), Солов’їний Великдень, коли прилітають соловейки (2 травня), Рахманський Великдень (25-й день після Великодня, випадає в середу, ще має назву «Права середа»), Русальний Великдень припадає на четвер сьомого тижня після Великодня Дажбожого.

Любові й радості всім нашим читачам у ці світлі великодні дні! Веселих свят і смачної паски!

Читайте також:   Районний семінар працівників культури в Баштанці
↓