Продовжуємо цикл статей «Міфи та легенди музичного світу». У цій статті ми ознайомимо вас із найвитонченішим музичним інструментом – арфою.
Арфа – прикраса будь-якого оркестру
Арфу часто називають богинею світу струнних музичних інструментів. З’явившись з давніх-давен, вона не підвладна часу та продовжує підкорювати слухачів, адже вона – богиня.
Цікаво, що арфу або подібний до неї інструмент люди винайшли на кожному континенті, незалежно один від одного.
Зовні арфа схожа на витончену трикутну рамку, де натягнуті струни. Корпус виготовляється з дерева або металу та прикрашається різьбленням, позолотою або іншим декором.
За всіх часів арфу вважали найкрасивішим та найчарівнішим музичним інструментом. Її витончена рама нагадує крило величезного казкового метелика, а м’який чарівний звук переносить слухача у дивні невидимі світи.
Здається, небесні звуки перегукуються з природою землі, навіваючи казки та фантазії. Недарма феї, котрі любили музику, неодмінно грали на арфах.
У давнину люди вважали, що до струнних інструментів могли торкатися тільки боги та жерці. У Середньовіччі тільки ченці та богослови мали право грати на арфі, пізніше їх замінили аристократи.
Зі звичайного, невеликого за розмірами інструмента, арфа перетворилась в інструмент благородний та величний, який збагачує своїм звучанням будь-який оркестр. В аристократичному середовищі було прийнято, що кожна добре вихована дівчина повинна навчитися грати на цьому чарівному інструменті.
Арфу не випадково пов’язували з материнським початком та народженням дитини. Давня ірландська легенда розповідає про трьох різних дітей дивної незвичайної арфи, на ім’я Uaithne. Вони з часом стали символізувати три настрої, які передавав цей інструмент. Арфа співала сину, на ім’я Голтрей безрадісні, сумні пісні, які викликали відчуття туги й очікування нещасливого майбутнього з недосяжними мріями. Джантерей був таким кумедним та потішним малюком, що мати співала йому веселі пісні. Вертлявому та рухливому хлопцю, на ім’я Суантрей вона співала колискові, щоб його втихомирити. Так за стародавньою ірландською легендою дивна арфа Uaithne породила три види музики.
Арфу не випадково пов’язували з материнським початком та народженням дитини. Стародавня ірландська легенда розповідає про трьох різних синів дивної незвичайної арфи, на ім’я Uaithne. Арфа співала синові, на ім’я Голтрей безрадісні, сумні пісні, які викликали відчуття туги й очікування нещасливого майбутнього з недосяжними мріями. Джантерей був потішним малюком, відповідно мати співала йому веселі пісні. Вертлявому та рухливому хлопцю, на ім’я Суантрей вона співала колискові, щоб його втихомирити. Так за стародавньою ірландською легендою дивна арфа Uaithne породила три види музики, три настрої, які передавав цей інструмент.
З іншого погляду Арфа поставала частиною культу Сонця та Води, приміряла між собою світло і темряву, небо і землю. Вона демонструвала всі види емоцій та символізувала душу. За допомогою цього інструмента можна було виражати невиразні речі, відмикати двері в інші світи. Навіть у Стародавній Греції вважалося, що звуки арфи створювали сходи для поєднання неба і землі. За іншою легендою кельтський бог достатку грав на арфі та змінював пори року.
За іншою легендою кельти молились своєму богу достатку Дагді, який грав на арфі та змінював пори року. Для улюбленої пори року – Весни Дагда створював на своєму чарівному інструменті незабутню мелодію, під яку прокидалося все довкола, оживали рослини та співали струмки. Для гарного врожаю кельтські друїди просили менестрелів грати Богам, щоб умилостивити їх.
Під час військових дій під звуки кельтської арфи виконувались гімни, які закликали чоловіків бути мужніми, не втрачати гідності та стійкості у боях. Мистецтво гри на цьому інструменті дивовижним чином допомагало кельтам перемагати.
В Ірландії арфа – більше ніж просто музичний інструмент. Вона зустрічається у давніх міфах про народних героїв. Арфісти, як і барди, впливали на народний рух. Коли починалися війни, барди та арфісти своєю грою та піснями піднімали бойовий дух воїнів, надихали їх на боротьбу. Часто саме арфісти підбурювали боротьбу проти гнобителів. У Англії було видано укази про заборону появи арфістів у королівських володіннях та необхідність їх арешту, а також декрет, за яким всіх менестрелів потрібно було страчувати, внаслідок чого більша їхня частина виїхала з країни.
Не дивлячись на те, що арфісти підлягали страті, арфи знищувалися, заборонялося співати національні пісні, розповідати легенди, знищувалася народна пам’ять та культура Ірландії, нот не було, мелодії грались на слух, але арфа вижила.
За ірландською легендою арфа з’явилася досить незвично. Жінка заснула на березі моря та чула крізь сон, як вітер гуде сухожиллями у скелеті кита, що лежав біля неї. Почувши цю розповідь, чоловік виготовив для жінки дерев’яну раму та натягнув на ній китові жили. Так була створена перша ірландська арфа.
Сьогодні у нетрадиційній медицині з’явився новий напрямок музичної терапії – арфотерапія. Ще Піфагор використовував арфу для лікування хвороб. Сучасні вчені вважають, що енергетичні потоки, які створюються при звучанні арфи, здатні нормалізувати роботу організму людини.
Пропонуємо послухати чарівні звуки арфи, поринути у казковий світ музики, наповнити душу добром і благодаттю, отримати заряд цілющої енергії природи.
