Основні етапи роботи режисера над п’єсою згідно з дослідженнями Лідії Новицької записів Костянтина Станіславського — далі у статті.
Перший етап
Знайомство режисера з п’єсою, її аналіз.
- Робота режисера з акторами над визначенням хоча б приблизного надзавдання п’єси.
- Розподіл п’єси на найбільші епізоди (події), виокремлення в епізоді творчого завдання, тобто основної дії для кожного учасника епізоду.
- Розподіл епізодів на більш дрібні події-факти, виокремлення основної дії.
- Проходження з акторами органічними процесами фабули всієї п’єси, «сидячи на руках».
- Проходження всієї п’єси лінією фізичної дії: розбір і записування лінії фізичної дії, розповідь кожним актором своєї лінії фізичних дій, маючи творчу задачу епізоду, окремо і з партнером, подумки діючи, збуджуючи «позиви» до дії («сидячи на руках»).
Другий етап
Проходження всієї п’єси за логікою думки і бачення.
- Детальний розбір думок: прочитати текст, розповісти думки (створити внутрішні монологи). Щоб зрозуміти намір автора, треба за словесним текстом розкрити весь підтекст, тобто не тільки його думки, але і його бачення, почуття, переживання.
- Визначення лінії завдань.
- Дія словом: поступове наближення до тексту за темою підкидання слів, фраз або підчитування тексту.
Третій етап
Етюдне поєднання фізики, органіки і логіки (авторські думки, внутрішні монологи і лінія бачення).
- Нова, поглиблена оцінка подій і фактів п’єси.
- Поглиблене вивчення запропонованих обставин: історичних, національних, соціальних особливостей епохи, відображених у п’єсі; вивчення стилю, жанру, мови твору.
- Вивчення характеристики (внутрішньої і зовнішньої) дійової особи, її взаємовідносин з іншими персонажами, лінії вчинків; підбір відповідного костюма та гриму.
- Створення перспективи ролі, п’єси й артиста, тобто, за Костянтином Станіславським, конкретне гармонійне співвідношення і розподіл частин при охопленні всього цілого п’єси і ролі, при уточненні кінцевої мети (надзавдання). Перспектива дає можливість акторові, враховуючи ціле, думаючи про майбутнє, зіставляти свої творчі внутрішні сили і зовнішні виразні можливості, уміти правильно їх розподіляти й користуватися ними.
- Знаходження темпо-ритму вистави. Після створення перспективи, приступаємо до створення ритмічного малюнку кожної ролі, події, усієї п’єси. За Костянтином Станіславським, темпо-ритм усієї п’єси — це темпо-ритм її наскрізної дії та підтексту з урахуванням перспектив. Будь-яка фізична дія нерозривно пов’язана з ритмом і ним характеризується.