Поради, Хореографічне мистецтво        19 Серпня 2019        512      

Японський танець: легенди, види, атрибути

Історія виникнення, основні види традиційного японського танцю, характерні атрибути та їх символіка.

Джерело: http://miuki.info

Історія виникнення танцю

Японська культура не звикла відокремлювати міфи від реальних історій. Поєднання магічних оповідань і фактів цілком буденне явище.

За легендами, першим танцем став виступ богині Аме-но Удзуме. Розповідали, що божество сонця Аматерасу Омікамі сховалося в кам’яному гроті від очей людей, і це призвело до непроглядної пітьми. Щоб врятувати землю, інші божества японського пантеону придумали хитрий план, а саме: виманити Аматерасу диким танцем. План спрацював, і світ побачив не тільки сонячне світло, але й «божественний» танець.

Надалі традиції й рухи передавалися від однієї служниці храму до іншої, поки танець не поширився по всій Японії. А назва цього танцю — «Кагура». Надалі він піддався багатьом змінам, але саме цей обряд став прабатьком більшості танців «Одорі».

Традиційний танець і його види

Справжній характерний японський танець — це ритуальне й дивне для очей європейців дійство з незрозумілими рухами рук і ніг, викривленими виразами обличчя тощо.

Сьогодні переважно виділяють три види традиційного японського танцю:

  • «Май» — ритуальний молитовний танець із більш м’якими й стриманими рухами, який у перекладі означає «обертання». Він походить із кругових рухів храмових танцівниць, які кружляли з бамбуком у руках, приносячи землі родючість і спокій. Танець «Май» став прабатьком японського народного театру;
  • «Одорі» — побутовий танець із більш грубими рухами. У перекладі означає «стрибок». Виник завдяки культурі «дзедо», дуже популярної серед селян буддистської секти;
  • «Кабукі» — танець, основою появи якого став стиль одорі. Згодом танець виріс у цілий театр Кабукі, відомий усьому світу. Спочатку «Кабукі» виконувала група танцівниць, але в 1629 році уряд заборонив участь жінок у публічному театрі. Акторами стали хлопчики, але незабаром і це стало заборонено. Виконавцями «Кабукі» могли бути тільки дорослі чоловіки. Тематика — різноманітні драматичні і релігійні сюжети.

Атрибути в японському народному танці

Японський народний танець — це цілий театр, у якому передбачені численні атрибути: рушники, парасольки, мечі, віяла, капелюхи, маски й багато іншого.

Японське віяло — символ щастя, тому в японському танці його застосовують досить часто для вираження радості й задоволення життям. Парасолька в руці танцівника допоможе розповісти про дощ. Капелюх береже виконавця-селянина від сонця, тому танцівник у капелюсі оповідає про сільське господарство. Меч — це, звичайно ж, неодмінна зброя самурая.

Одяг теж наділений змістом. Той же самурай буде одягнений у мішкуваті штани хакама, а виконавець, який зображає весну, одягне кімоно, розмальоване гілками квітучої сакури. Також часто в постановках застосовують маски, що надає японському народному танцю інтриги. До того ж, деякі обряди навіть заборонено проводити без масок, оскільки є ймовірність прогнівити божество.

Танці для японців — це не прості рухи тіла. Кожен японський танець має власну історію та власні символічні рухи. Це — свого роду ритуал, у який японці вкладають певний сенс і який має для них велике значення.

Читайте також про різні версії виникнення польки, особливості її поширення Європою, а також цікаві факти про танець.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: