Ангел-охоронець у народних культурних традиціях

Хто такі ангели, яка їх місія, що про ангельський світ відомо з церковної традиції, яке місце займають ангели в культурі, зокрема у фольклорі.

Фрагмент роботи Варвари Бондіної

Духи-охоронці в стародавній традиції

Образи крилатих істот, що спускаються з небес й активно втручаються в життя людей, є невід’ємною частиною світової культури. У Стародавній Месопотамії функцію посередника між небесами та землею, між богами та людьми виконував величезний левоголовий блакитно-золотий орел Анзуд — божество з п’ятитисячолітньою історією. Шумери та аккадці шанували своїх індивідуальних духів-охоронців — Ламассу та Шеду, яких зображували у вигляді крилатих биків із людськими головами, увінчаними зоряними тіарами. Людина, яка прогнівала й позбулася свого небесного покровителя, ставала легкою здобиччю злих духів, які насилали смуток, зневіру, хвороби й нещастя. Окрім людей, духи охороняли спокій міст, поселень і важливі споруди, зокрема палаци та храми.

Крилатий дух-охоронець Шеду

У грецькій міфології функції вісників богів та охоронців людини виконували даймони. Ці духи (іноді їх було двоє: агатодаймон — добрий та какодаймон — злий) вважали душами великих предків, посланими людям для підтримки, захисту та духовного керівництва, особливо, якщо людину обрано для виконання якоїсь важливої місії. Проявами духів вважали внутрішній голос, інтуїцію або ж совість, які допомагають людям жити за божественними принципами добра та справедливості.

Давньоримські генії

Римляни також мали особистого покровителя — Генія. Але це стосувалося тільки чоловіків. Геній (або ж добрий/злий дух) народжувався разом із немовлям. Він визначав характер людини та керував її вчинками протягом усього життя. Геній міг наділити свого підопічного надзвичайними здібностями та талантами, надлюдськими можливостями. Таку людину співвітчизники називали «геніальною». У мистецтві Геніїв зображували або у вигляді прекрасного юнака чи чоловіка, або ж символічно — у вигляді змії.

Ангели в християнських традиціях

Східні уявлення про духа-охоронця, вісника небесної волі, помічника та захисника людини, яскраво відображені у християнському вченні та традиціях, згідно з якими світ небесних сил, світ янгольський, за Біблією, був створений у перші дні творіння. Грецька назва «ангел» — вісник яскраво підкреслює його місію як божого посланця.

Читайте також:   Підсумки 2017: нематеріальна культурна спадщина
Янгол-охоронець

Мета і сенс ангельського існування — служіння і прославлення Деміурга, любов до нього та втілення його волі в усіх світах.

Ангельські чини в християнстві

Згідно з богословським твором «Про небесну ієрархію» Псевдо-Діонісія Ареопагіта, «тьми і тисячі тисяч» ангелів поділяють на дев’ять ангельських чинів, об’єднаних у три тріади.

Перша тріада — серафими, херувими, престоли — найближче оточення Бога. Серафими (палаючі, вогняні) — істоти, що стоять біля престолу і славлять Господа. Символізують божественну любов та очищаючу силу духу, «вогонь милосердя». Їх функція — утілення божественної волі. В іконописі зображують із шістьма вогняними крилами.

Автор: Галина Назаренко

Херувими — ангели, що символізують божественну мудрість, несуть її у світ людей. На іконах, як правило, їх зображують у золотисто-жовтих і блакитних тонах. Часто атрибутами херувимів виступають книги.

Янгол молитви. Автор: Варвара Бондіна

Чотириликого херувима з обличчями людини, тельця, орла та лева, опис якого ми знаходимо в Біблії, трактують як символ Євангелія.

Престоли — третій ангельський чин, який виконує роль Престолу Господнього, є символом Божественного суду та правосуддя. Його зображують у вигляді вогняних коліс, усіяних очима. Іноді у вигляді суддів з жезлами, або «зерцалами мудрості» в руках, на золотому або зеленому фоні. Місія Престолів — шлях божественної справедливості, опіка й допомога земним правителям і суддям.

Престоли (трони) у вигляді суддів із «зерцалами мудрості»

Друга тріада — господства, сили і влади — управителі стихій, вісники та виконавці божої волі.

Панування (Господства, Dominationes). Мозаїка собору Сан-Марко у Венеції (1342-1354)

Господства (панування) символізують небесну владу. Їх місія — наставляти поставлених від Бога земних володарів на мудре керування; оберігати людину від гріхопадіння, допомагати приборкувати гординю й упертість, володіти своїми почуттями, перемагати спокуси. На іконах та в мистецтві їх часто зображують із короною, скіпетром та державою.

Сили мають творити й дарувати людям дива, силу передбачення, зцілення від хвороб. Вони дають сили для духовного подвигу святим отцям і праведникам. Допомагають людям стійко переносити тяготи, дарують мудрість, силу духу й розважливість. Їх атрибути — білі лілеї (символ чистоти та безгрішності) та червоні троянди (символ Страстей Господніх).

Читайте також:   «На конику удалець, що за диво удалець, наш Іван молодець!»: традиції святкування дня святого Семена в козацькій Україні
Влади

Влади, призначення яких — захист від лихих сил, приборкання природних стихій та оберігання святих праведників, часто зображені у воїнському вбранні, у латах, як символ прийдешньої перемоги над злом.

Третя тріада — начала, архангели, ангели.Вони забезпечують безперервний зв’язок між небесними та земними сферами, її представники є вісниками та виконавцями Божої волі в матеріальному світі. Начала керують силами всесвіту, земним світом та долями народів.

Архангели

Архангели несуть благі вісті у світ людей, відкривають людям таїнство віри, доносять до них волю Господню.

Янгол-охоронець

Ангели —збірний образ небесних сил, духи невидимі і безтілесні.

Ангели-охоронці у фольклорі

За християнською традицією, у таїнстві хрещення людині посилають особистого захисника, ангела-охоронця, який веде її по життю, допомагає у скруті та молитві, радіє духовним перемогам й успіхам, а після смерті бере душу на руки та супроводжує на Страшний Суд, розповідаючи про все добро, зроблене людиною протягом земного життя, і благаючи Бога про милість.

Автор: Галина Назаренко

Образ ангела-охоронця є одним із найулюбленіших у народній творчості, зокрема в українському фольклорі. Його згадують у піснях і легендах, казках і колискових; йому моляться, лягаючи спати (записано у Волинській області від Є. П. Найдич та І. Гунчик, збережено мову оригіналу):

  1. Дай, Боже, ничку тиху, мирну.
    Вите, янголи, прийдіте,
    своїм духом надихніте,
    щоб спокуса ни спокусила.
    Янголу-хранітєлю,
    храни мене од всякої болєзні
    й од лукавого чоловіка.
  2. Спать я ложуся, анголам я коруся.
    Анголи мої, будьте же при мні.
    Як я буду спати,
    будите мене грішного спасати.
    А де куточок, там ангельочок,
    а серед хати — Божая Мати.
    Ходіте зо мною ничечку спати.
Янгол-охоронець. Автор: Наталя Курій-Максимів

Фігурку ляльки-мотанки у вигляді ангела-охоронця клали в колиску новонародженого й вірили, що маленькі діти бачать ангелів і посміхаються від того видіння, бо душі в них ще чисті.

Ангельським днем, щотижневими «малими іменинами» кожної хрещеної людини, за традицією, вважають понеділок. Віряни, які хочуть зробити своєму ангелу-охоронцю духовний подарунок, постують цього дня та читають спеціальні молитви-звернення. Окрім цього, День ангела-охоронця святкують двічі: у листопаді на Михайлів день (Собор Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних) та на іменини — день святого, на честь якого людина отримала своє ім’я.

Образи ангелів наявні й у творчості майстрів Миколаївщини. Зокрема, такі роботи можна було побачити на обласному фестивалі дитячої творчості «Art-mix 2019».

↓
Розмір шрифту
Контраст