Свято Великодня: традиції писанкарства й розмаїття смаколиків народів світу

Увесь християнський світ радісно готується до наближення величного дива, найшановнішого свята — Великодня. Наскільки давньою є традиція прикрашання яєць, як декорують пасхальні писанки інші народи, яку великодню випічку полюбляють у різних куточках світу — далі у статті.

Великодні писанки

Яйце — один із найдавніших і найбагатогранніших сакральних символів. Воно є й архаїчним космогонічним образом, й оберегом, і їжею, й іграшкою, і ліками… У всіх куточках світу під час археологічних розкопок учені знаходять оздоблені глиняні, кам’яні, скляні, а інколи навіть золоті яйця, які налічують не одну тисячу років. До того ж, за стародавніми віруваннями, наш світ з’явився з яйця. У міфології яйце — символ сонця, родючості та вічного життя, благополуччя, любові, добра й радості.

З дитинства ми пам’ятаємо дивовижні народні казки про «яйце-райце», яке дарують головному герою за подвиги та чесноти і воно наділяє його всілякими благами: багатством, здоров’ям і родинним щастям. За народними уявленнями, яйце символізує життєву силу, відродження та плодючість. Його широко використовували в різноманітних обрядах, пов’язаних із землеробством і скотарством: занурювали у посівне зерно, закопували в полі перед сівбою, кидали в першу борозну.

Яйця є одним із символів Великодня. Вони присутні в більшості ритуальних страв українців. Червоні крашанки й монети часто запікали у святковій здобі. Вважалося, що яйця, приготовані таким чином, мають надзвичайні властивості: допомагають при хворобах, додають життєвої сили й енергії — «щоб зимою не спати, а довго прясти». Люди вірили в велику магічну силу яйця, часто застосовували його в якості оберегу: закопували під поріг хліву для скота та клали в колиску до новонародженого для охорони від злих духів, використовували в народній медицині, «викачувавши» яйцями хвороби, тілесні та душевні. Великодні крашанки, освячені та благословенні, використовували для захисту від пожежі, граду та блискавки.

Читайте також:   Серпень втоми не знає: цікавинки останнього місяця літа

Традиція фарбування яєць поширена в усьому християнському світі. Наприклад, німці стверджують, що півтора тисячоліття тому, у IV столітті від Різдва Христова, на їхніх землях уже виготовляли крашанки. Найпопулярніший колір — червоний — колір життєвої сили, полум’я та крові. Надзвичайно поширена традиція прикрашання дерева різнокольоровими яйцями. Німці впевнені, що таке пасхальне дерево перед будинком привертає до родини здоров’я, щастя та добробут.

Пасхальне дерево. Джерело: dailyedge.ie

Прикрашають крашанками дерево й вірмени. У вірменських родинах є традиція встановлювати на Сурб Затік (Великдень) «кенац цар» — символ райського дерева життя, який представляє собою глечик із гілками, прикрашений крашанками. У вірмен і багатьох інших народів також є традиція викладати червоні крашанки на блюдо з зеленню.

Вірменський «кенац цар». Джерело: findarmenia.ru

У Литві великодні яйця — маргучаї, як правило, прикрашають удома, використовуючи для цього традиційні натуральні барвники, засушені трави й віск. Традиційні литовські узори для писанок відображають символи сонця, вогню, води, землі, меча, птиці, зокрема ворона, і дерева життя. Червоний — колір крові та життя, жовтий принесе багатий врожай, зелений — це розквітаюча рослинність, чорний — плодючість землі, синій символізує небо. Писанками прикрашають пасхальну ялинку, спілкуються з Пасха Бобуте — Пасхальною бабусею. Після Великодня весело святкують «Пасху маленьких дітей».

Маргучаї — литовські писанки. Джерело: alfa.lt

Крашанки — один із обов’язкових атрибутів польської «свящєнки» — корзинки з продуктами для освячення. Традиціям польського писанкарства вже понад тисячу років — принаймні так стверджують археологи, що знайшли в місті Острув писанку, яка нібито належить до Х століття.

Традиційна польська писанка. Джерело: poland.gov.pl

У кожному регіоні Польщі традиції писанкарства дещо відрізняються. Найпопулярнішими є дряпанки, технологія виготовлення яких полягає у вицарапуванні на фарбованому яйці за допомогою спеціального пристрою різноманітних малюнків та узорів, найчастіше — рослинних. Ловичські та мазовецькі, курпівські та підляшські писанки дивують своєю красою і яскравістю, багатством орнаментів і декорів.

Розмаїття пасхальних смаколиків

Одним з основних і незмінних атрибутів великоднього столу є солодка випічка. Українські паски, як правило, циліндричні, з високою пишною «шапочкою» угорі, прикрашені фігурками з тіста або збитими білками та різнокольоровою посипкою. Поляки ласують солодким мазуреком — пісочним пирогом із фруктовою й горіховою начинкою, посипаним цукровою пудрою, политим солодкою глазур’ю.

Читайте також:   Зелені свята на Миколаївщині
Польський пасхальний мазурек

У народів Середземномор’я популярними є коломби — здобні голубки, покриті збитими вершками та глазур’ю з гіркого шоколаду. Болгари та румуни печуть козунаки, греки — цуреки, здобу у формі завитої коси, з настоянкою з молотих ядерець вишні, прикрашених мастикою та морською сіллю. Ліванські християни прикрашають святковий стіл солодким розсипчастим манним печивом маамуль, замішаним на цитрусовій та розовій воді, з начинкою з горіхів і фініків. У приготуванні печива обов’язково бере участь уся родина: жінки готують тісто, чоловіки й малеча — начинку.

Італійська великодня Коломба. Джерело: florenceitaly.org

Англійські господині традиційно печуть хрестові булочки з корицею та сімнель — пасхальний кекс із пшеничної муки тонкого помелу, з мигдалем, ромом або лікером і великою кількістю різноманітних сухофруктів: кураги, ізюму, в’яленої вишні, ягід. Зверху сімнель прикрашають одинадцятьма марципановими кульками — символ числа істинних апостолів Христових.

Англійській пасхальний сімнель. Джерело: www.publico.es

Французи також полюбляють поласувати святковою випічкою. В Оверні печуть великі солодкі оладки «почадес», у Савойї — плетені корзинки, які наповнюють червоними крашанками, у Турені віддають перевагу здобним пряничкам у вигляді коників.

Не обходиться пасхальна трапеза й без молочних, сирних страв. У слов’янських народів поширеною великодньою стравою є сирні паски та солодкі масляні ягнята або баранчики, виготовлені з вершків, коров’ячого масла із цукром і різноманітними смаколиками: фруктовими чи цитрусовими цукатами, ізюмом або ягодами з варення.

У Європі, особливо серед англосаксонців, надзвичайно популярним атрибутом свята є великодній зайчик або кролик. На святковому столі він наявний у вигляді здобної або шоколадної фігурки. Узагалі, шоколадні фігурки — улюблені солодкі пасхальні дарунки. Тільки в одній Німеччині на Великдень купують понад десять тон шоколадних дзвоників із різнокольоровими стрічками, яєчок, кроликів, курчат, рибок тощо. Також часто дарують і дітям, і дорослим шоколадні монетки, щоб життя весь рік було заможним і щасливим.

Як зібрати великодній кошик, що необхідно робити на Страсний тиждень і про інші великодні традиції читайте у нашій статті.

↓
Розмір шрифту
Контраст