Музичне мистецтво, Поради        18 Червня 2020        403      

6 засобів музично-хорової виразності

Вирішили ознайомити вас з основними засобами музично-хорової виразності, що допоможуть досконало висвітлювати тему й ідею музично-поетичного образу.

Звуковедення

Щоб глибше розкрити сюжетну лінію твору, застосовують звуковедення, тобто характер відтворення звуку. Найбільш поширені три прийоми: legato (суцільний спів звуків один за одним), non legato (спів кожного звуку окремо), staccato (щоразу нова атака для утворення звуку). Вибір прийому залежить від характеру пісні. Ліричні твори потребують плавності та зв’язності, тож варто використовувати legato. Виконуючи рухливі й жартівливі пісні, звуки яких необхідно підкреслити, ніби поштовхами, надавайте перевагу staccato. Щоб передати схвильованість чи закцентувати увагу на необхідному слові або фразі, обирайте non legato.

Співоче дихання

Співоче дихання — енергетичне джерело голосу, один з основних факторів голосоутворення. Воно складається з короткого вдиху, затримки й досить тривалого видиху. Допомагає досконало розкрити зміст поетичного тексту й музики в пісні. У хоровому співі переважно використовують одночасне й ланцюгове дихання.

Динаміка

Щоб твір звучав виразно, немонотонно, із правильним характером і не втомлював слухача, застосовуйте динаміку як ступінь гучності виконання. Основні динамічні фарби: pianissimo (дуже тихо), piano (тихо), mezzo forte (не дуже голосно), forte (голосно), fortissimo (дуже голосно). Для сумних творів характерне тихе звучання, для урочистих і піднесених — голосніше. Коли потрібно виділити кульмінацію чи окремі слова (якщо потребує логіка розвитку сюжету), використовуйте філірування звуку — плавну зміну динаміки, що тягнеться від forte до piano та навпаки.

Тембр

Тембр — індивідуальне забарвлення голосу, притаманне кожній людині. Щоб краще передати емоційний стан, відобразити багатство музичних переживань, дзвінкість, яскравість, легкість, округлість і рівність, ансамбль повинен мати єдиний тембр. Забарвлення голосу та темброві нюанси змінюються залежно від змісту твору й вокально-технічного плану.

Фразування

Фразування — відокремлення однієї думки від іншої. Застосовуйте цей засіб, щоб чітко визначити головну музичну думку твору, знайти головне в мотиві, фразі, реченні, змусити рухатися музичну мову. Важливо визначати центральну та кульмінаційну думки й виділяти головні слова в кожній фразі. Це допомагає послідовно розкривати музично-поетичний зміст твору.

Музична форма

Музична форма — це побудова й структура пісні, співвідношення її частин. Основні елементи: мотив, фраза, речення, період. Різні способи їх поєднання зумовлюють появу різноманітних форм: двочастинної, тричастинної, сонатної, варіаційної, куплетної, циклічної, вільної тощо. Дотримуйтесь загальної музичної форми для кращого втілення ідейно-емоційного змісту музики у вибраному вами творі. Спочатку розподіліть пісню на елементи, а потім об’єднайте їх, щоб отримати цілісну форму. Це допоможе вам відчути характер пісні, збагнути основну ідею та охопити всю музичну перспективу.

У роботі з вокально-хоровими колективами центральне місце займає підбір правильного репертуару. На що необхідно звернути увагу під час вибору, ми розповіли раніше.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: