Поради        09 Березня 2021        275      

Поповнюємо репертуар: привітальні та величальні пісні

Серед сучасних професіональних та аматорських вокально-хорових колективів є добра традиція: розпочинати концерти привітанням глядачів, а закінчувати побажанням їм добра, злагоди на многая літа.

Зважаючи на вимоги та сприйняття сучасного глядача, керівники вокально-хорових колективів стали поповнювати свій репертуар привітальними та величальними піснями, вокально-хореографічними, вокально-музичними композиціями, побудованими на зразках місцевої пісенної культури

Сюжет таких пісень та композицій спрямований на контакт з аудиторією. Приклад тому є «Привітальна» Івана Забірченка у виконанні народного хору «Зоряниця» Миколаївського міського палацу культури «Молодіжний» (керівник заслужений працівник культури України Вікторія Максимчук).

Характер привітальної пісні вирізняється доброзичливістю, радістю, щирістю, прославленням народу та рідного краю.

Велика кількість привітальних та величальних пісень виконується на честь свого краю (Волинь, Черкаси, Полтава, Прибузький край та інші). В таких піснях звеличуються здобутки рідного краю та прославляються його люди.  Під час виконання привітальних пісень традиційно використовують рушники та хліб-сіль як символ достатку і добра. Таким прикладом може бути вокально-хореографічна композиція «Вітальна краю» у виконанні Черкаського народного хору.

Керівники вокально- хорових колективів до своїх творчих ювілеїв, творчих звітів, урочистих свят чи подій створюють привітальні композиції, які є своєрідними візитівками кожного колективу.

Так, на 40-річчя Прибузького народного хору Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв учасники вітали глядача, словами: «Здрастуй, здрастуй, гостю наш! Завітай до нас на свято, раді ми тебе вітати». Так виконавці від самого початку створили урочистий характер заходу та налаштували глядачів на позитивний відпочинок.

Величання, певною мірою, і є побажанням, смисловим осердям мотиву, поетичним шанобливим уславленням. Музичний матеріал таких величальних композицій керівники (хормейстер, балетмейстер та оркестрант) підбирають індивідуально, враховують виконавські можливості учасників, чітко визначають мету та творчий задум.

Вокально-хореографічні композиції, як правило, побудовані за класичними зразками сюїтних форм та з дотриманням виконавських традицій свого регіону.

Наочним прикладом є вокально-хореографічна композиція Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв «Привітальна».

Керівники у складі хормейстерів заслуженого працівника культури України Омеляна Шпачинського та Антона Ладного, оркестранта Дмитра Кученьова та балетмейстера Михайла Мерлянова, створили композицію, в основу якої покладена українська народна пісня «Зеленеє жито». Як допоміжний матеріал послужили пісні «Чорноморець іде», «Ой піду я лугом» та танцювальні гопакові мелодії. Презентація її прозвучала на честь ювілею видатного хореографа Миколаївщини Михайла Мерлянова, а потім стала Привітальною студентського народного хору.

Наприкінці заходу, за традицією, вокально-хорові колективи виконують пісні-побажання, у текстах яких фінальним елементом звучить побажання усім на многая літа, щоб і в вас, і в нас хай буде гаразд, тощо. Це також величавий піднесений, урочистий спів, який ставить крапку — так звану фермату заходу.

Поліський ансамбль пісні й танцю «Льонок» — Скільки б не співали, а кінчати час

Величальна «Многая літа» за українським звичаєм виконується тричі, всі глядачі в знак пошани встають і разом співають.

На думку фахівців, щирі й колоритні народні пісні завжди стануть окрасою репертуару виконавців.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: